Порушення роботодавцем правил реєстрації та обліку наказів на підприємстві саме по собі не є підставою для визнання наказу неналежним доказом.
Про це наголосила адвокатка Ганна Лисенко у своєму Телеграм-каналі на підставі аналізу правових висновків Верховного Суду (далі – ВС).
Постанова ВС від 22.01.2026 у справі №757/42840/23-ц, де суд розглядав справу про звільнення працівника за прогул, який працював дистанційно, надав копію наказу, проте роботодавець заперечував видання цього наказу.
ВС направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Він наголосив, що при зверненні із позовом позивач вважав своє звільнення за прогул незаконним, оскільки він працював у режимі дистанційної роботи згідно з наказом №4 від 22.06.2022 «Про запровадження дистанційної роботи» із 22.06.2022 до закінчення воєнного стану.
А суд апеляційної інстанції наголосив, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин: 23, 24 та 25 серпня 2023 року з 08:00 до 17:00 годин відповідно. При цьому апеляційний суд критично оцінив доводи позивача про те, що він працював дистанційно, оскільки відповідач надав копію книги наказів товариства за 2022 рік, у якій відсутній запис про прийняття наказу №4 від 22.06.2022 «Про запровадження дистанційної роботи». Під №4 зазначений інший наказ товариства від 01.02.2022 «Про звільнення з роботи».
Тому апеляційний суд вважав, що надана позивачем копія наказу від 22.06.2022 не є належним та допустимим доказом його відсутності на роботі.
Окремо ВС підкреслив:
- суди встановили, що відповідно до наказу №4 від 22.06.2022 «Про запровадження дистанційної роботи» у товаристві для позивача та інших працівників запроваджено дистанційну роботу до закінчення воєнного стану. Зазначеним наказом запроваджена дистанційна форма роботи для чотирьох працівників, включаючи позивача. У наказі вказано, що на час дистанційної роботи працівник самостійно обирає місце роботи, про яке повідомляє безпосереднього керівника засобами електронного зв’язку (т. 1, а.с. 11);
- апеляційний суд не врахував, що сам по собі факт порушення правил реєстрації та обліку наказів на підприємстві не може бути підставою для визнання такого наказу неналежним та недопустимим доказом;
- у відповіді на відзив позивач зазначав, що копія книги наказів товариства за 2022 рік є підробленою, оскільки надана копія книги наказів товариства за 2022 рік у справі №538/2007/23 має інший зміст;
- у справі №538/2007/23 за позовом іншого працівника до ТОВ «Агро Перемога» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суди також надавали оцінку наказу №4 від 22.06.2022 «Про запровадження дистанційної роботи» та зробили висновок, що позивачка працювала дистанційно;
- суди при оцінці наказу №4 від 22.06.2022 «Про запровадження дистанційної роботи» не врахували, що за наявності доказів фактичної роботи позивача у дистанційному режимі висновки про наявність порушення з боку позивача у вигляді прогулу є помилковими;
- також визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
