Не повністю заповнена заява не є підставою для відмови у реєстрації платником ЄП – позиція ВС

Коментар до Постанови ВС у справі від 19.04.2023 №640/25174/20

ФОП отримав рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації платником єдиного податку. Підставою стало незазначення у заяві місця провадження господарської діяльності.

ФОП звернувся до суду і зазначив, що у п. 299.6 ПКУ визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суб’єкту господарювання може бути відмовлено у реєстрації платником єдиного податку. І ним не передбачено такої підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку, як незазначення відомостей щодо місця провадження господарської діяльності.

Не всі графи заяви заповнено - відмова неможлива?

Суди наголосили, що за приписами п. 299.7 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1. найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2. податкова адреса суб’єкта господарювання;
3. місце провадження господарської діяльності;
4. обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5. ставка єдиного податку та група платника податку;
6. дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7. дата реєстрації;
8. види господарської діяльності;
9. дата анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 299.8 ПКУ у разі зміни відомостей, передбачених пп. 1-5 п. 299.7 ПКУ, – зокрема й відомості щодо місця провадження госпдіяльності - вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

Таким чином, для реєстрації платником єдиного податку госпсуб’єкт повинен надати до контролюючого органу заяву, в якій мають бути зазначені відомості, зокрема, про місце провадження господарської діяльності, які у подальшому вносяться до реєстру платників єдиного податку.

Водночас було встановлено, що подана ФОПом заява про застосування спрощеної системи оподаткування була складена без дотримання вимог наказу Мінфіну від 20.12.2011 №1675 (чинного на момент подання ФОПом заяви про застосування спрощеної системи оподаткування).

Увага! Зараз форму заяви на застосування спрощеної системи оподаткування затверджено наказом Мінфіну від 16.07.2019 №308. При цьому місце провадження госпдіяльності в ній також передбачено – у графі 6.

Разом з тим, ані Податковим кодексом України, ані наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року №1675 не передбачено дій контролюючого органу у разі подання суб’єктом господарювання заяви про реєстрацію платником єдиного податку без дотримання вимог до її оформлення.

Суд визнав дії контролюючого органу у коментованому випадку неправомірними, а відмову в реєстрації такою, що суперечить ПКУ.

Окрім того, суд зобов’язав ГУ ДПС повторно розглянути заяву ФОПа про застосування спрощеної системи оподаткування з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.

Отже, головне питання цієї справи: які дії має вчинити податковий орган, якщо отримав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування без зазначення відомостей про місце провадження госпдільності?

ВС чітко визначив порядок дії органу ДПС

Верховний Суд наголосив на таких діях податкового органу:

• щодо повторного розгляду заяви ФОПа, то ч. 4 ст. 245 КАСУ передбачає, що суд може зобов’язати ГУ ДПС прийняти рішення на користь платника податків, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, у разі якщо орган ДПС використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб’єктом звернення (ФОПом) дотримано усіх визначених законом умов, то суд має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень прийняти певне рішення;

• щодо дії податкового органу у разі отримання зави, в який не заповнено рядок про місце провадження госпдіяльності ФОПа, то наказ Мінфіну та ПКУ все ж таки вказують на необхідність зазначення у заяві про обрання/перехід на спрощену систему оподаткування відомостей про місце провадження господарської діяльності.

Отже, податкове законодавство визначає інформацію про місце провадження госпдіяльності платником єдиного податку істотною, тому остання є обов’язковою для зазначення у заяві платника про обрання спрощеної системи оподаткування. Таким чином, праву платника податків обрати спрощену систему оподаткування кореспондує його обов’язок подати належним чином заповнену заяву із зазначенням усіх передбачених п. 298.3 ПКУ відомостей. Саме виконання платником податків усіх встановлених законом умов є підставою для вимоги до контролюючого органу прийняти відповідне позитивне рішення.

Водночас ПКУ та наказ Мінфіну не містять положень про порядок дій податкового органу у разі, якщо заяву оформлено неналежним чином (вона не відповідає встановленим законом вимогам). 

Проте очевидним є те, що обов’язкові відомості мають бути зазначені у заяві з огляду також на те, що п. 299.2 ПКУ зобов’язує саме ДПСУ вести реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку, а пп. 3 п. 299.7 ПКУ до відомостей, які зазначаються в такому реєстрі, відносить також місце провадження господарської діяльності.

За правилами ч. 6 ст. 7 КАСУ у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким чином, ВС цілком погоджується з судами попередніх інстанцій та вважає правильним посилання судів на п. 63.9 ПКУ.

Отже, документи, що подаються платниками податків для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому Мінфіном, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені документи для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, у випадку подання платником податків заяви про обрання спрощеної системи оподаткування, яка містить незаповнені графи щодо обов’язкових відомостей, передбачених п. 298.3 ПКУ, і за відсутності підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку, визначених п. 299.6 ПКУ, податковий орган, керуючись п. 63.9 ПКУ, повинен 

1. надати платнику податків можливість виправити недоліки шляхом подання належного документа протягом 5 календарних днів; 
2. якщо платник податків належним чином та у встановлений законом строк усунув недоліки заяви про обрання спрощеної системи оподаткування, він підлягає реєстрації платником такого податку з дня подання ним первинної заяви. До отримання заяви, оформленої відповідно до вимог законодавства, контролюючий орган не має підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку.