Постанова ВС від 06.06.2023 року у справі №826/11941/16
На жаль, ДПС і досі вважає мобільний зв’язок на підприємстві розкішшю. Та хіба вона одна? Вартість послуг мобільних операторів й надалі є обʼєктом нарахування збору до ПФУ, поряд із ювелірними виробами, легковими автомобілями та нерухомістю.
Тож чи варто дивуватися, що в «ЗІР», у консультації категорії 103.02, є запитання: чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо юрособа сплачує вартість телефонних виробничих розмов з мобільного телефону, зокрема роумінгу, що їх здійснюють працівники з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юрособа? Щодо звичайного телефонного звʼязку такі питання не виникають.
Тим часом ДПС наголошує: якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юрособи (працедавця), працівник здійснює виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника.
Але якого пакета документів достатньо для того, щоб оплата виробничих телефонних розмов працівників не оподатковувалася ПДФО та військовим збором, тут і досі згоди не дійшли. Тож відповідь на це запитання надає ВС у коментованій нами справі.
Зміст справи
У коментованій нами справі, в акті перевірки податкові органи вказують на неутримання податку з доходу працівників, які отримали його від працедавця у формі оплати за послуги мобільного зв’язку.
Позаяк суми, сплачені за послуги міжнародного роумінгу за працівників ТОВ, які у цей період не перебували у відрядженні за кордоном, на думку податківців, не що інше, як додаткове благо, надане роботодавцем, та підлягають оподаткуванню. І це порушення потягло за собою донарахування ПДФО та військового збору.
Що сказали суди першої та апеляційної інстанції
Суд першої інстанції нагадав: пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ встановлює, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
А отже, вартість послуг мобільного зв’язку, зокрема міжнародного роумінгу, що сплачуються юрособою за здійснення її працівниками виробничих телефонних розмов, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку виключно з виробничою метою.
Водночас суд наголосив, що в акті перевірки перевіряльники не аналізували обставин пов’язаності здійснених працівниками TOB телефонних розмов із виробничою діяльністю підприємства та не встановлювали, що телефонні розмови мали приватний характер, й обмежилися лише прив’язкою до відрядження за кордон (точніше – до його відсутності для необхідності здійснювати відповідні дзвінки. – ред).
ТОВ надав до перевірки (та до суду) договір про надання телекомунікаційних послуг, номер особового рахунку абонента, укладений ТОВ з оператором мобільного зв’язку, згідно з яким абонент (ТОВ) замовляє та оплачує, а оператор надає на тарифній основі телекомунікаційні послуги.
Згідно з додатком 1 до договору визначено перелік номерів, що обслуговуються в корпорації, закріплених за номером особового рахунку абонента (ТОВ).
У рахунках за телекомунікаційні послуги за період, що перевірявся, деталізовано використання мобільного зв'язку працівниками TOB з ідентифікацією закріплених додатком 1 мобільних номерів особового рахунку абонента (ТОВ).
ТОВ також надав накази про прийняття на роботу відповідних працівників TOB, стосовно яких контролюючий орган нарахував ПДФО та військовий збір.
Таким чином, суд першої інстанції констатував, що наявності відповідних документів цілком достатньо для висновку, що дзвінки відбувалися у межах виробничої діяльності ТОВ та не є додатковим благом працівників, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Щодо військового збору, то суд нагадав: позаяк військовий збір нараховують і сплачують з об’єкта оподаткування ПДФО, то з огляду на помилковість висновків акта перевірки про заниження цього податку суд доходить висновку про безпідставність додаткового нарахування суми військового збору.
Апеляційна інстанція цілком підтримала такі висновки та додала, що вартість послуг мобільного зв'язку, зокрема міжнародного роумінгу, що сплачуються юрособою за здійснення її працівниками виробничих телефонних розмов, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв'язку виключно з виробничою метою.
Мобільний зв’язок для працівників: позиція ВС
Критерієм розмежування додаткового блага, наданого працівникові, від витрат платника у межах його виробничої діяльності є те, хто саме є вигодонабувачем набутого блага.
З огляду на зазначене ВС дійшов висновку, що вартість послуг мобільного зв’язку, зокрема міжнародного роумінгу, що сплачуються юрособою за здійснення її працівниками виробничих телефонних розмов, не може бути додатковим благом за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв’язку виключно з виробничою метою.
А документи потрібні такі:
- угода про надання послуг мобільного зв’язку;
- список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю, – суду було цілком достатньо надання доказів на підтвердження використання послуг оператора мобільного зв’язку саме у господарській діяльності ТОВ, наказу про прийняття на роботу відповідних працівників;
- розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, в яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов тощо.
Додамо, що правильно документально оформити слід не лише вартість мобільного звʼязку, а й мобільні телефони. Про що роботодавці подекуди забувають. Але ж оплачувати службовий звʼязок, не маючи службових телефонів, це однаково що платити за пальне, не маючи автомобіля, або за комунальні послуги, не маючи офісу. Власні або орендовані мобільні телефони в цьому випадку мають бути.
Про той факт, що мобільні телефони належали саме ТОВ, а не його працівникам, у судовому рішенні ані слова. Вочевидь цей факт або не досліджувався під час перевірки та не включений до акта перевірки, або для суду наведені вище документи мали важливіше значення для підтвердження витрат мобільного зв’язку з виробничою метою ТОВ (що є основним для ПКУ).
Але раніше касаційна інстанція наголошувала, що документами, які підтверджують використання мобільного зв’язку (роумінгу) виключно з виробничою метою, є наказ керівника про придбання мобільних телефонів, правила користування мобільним зв’язком, затверджені керівником, та список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами (Ухвала від 18.05.2010 у справі К-4877/08-С).
