Коментар до Постанови ВС у справі від 17.09.2024 №910/11759/22
Часто доводиться чути, що відсотки і проценти – це різні терміни, і вживати їх у договорах треба дуже обережно. А якщо зазначити якийсь із них недоречно, – можна не очікувати на фінансову вигоду або компенсацію збитків. Але ВС вважає інакше, і ми вам зараз це доведемо.
Зміст справи
29.03.2021 між двома товариствами було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі – Договір), за умовами якого:
- одна сторона надає у користування грошові кошти в розмірі 1 780 000 (один мільйон сімсот вісімдесят тисяч) грн без ПДВ, а інша – зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів в обумовлений у Договорі термін;
- фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, вказаний у реквізитах Договору;
- обов’язок повернути фінансову допомогу передбачається не пізніше ніж 30.04.2021;
- сторони можуть продовжити термін повернення фінансової допомоги шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору (пункт 2.5);
- надана за Договором фінансова допомога є безвідсотковою;
- у разі прострочення повернення отриманої фінансової допомоги на вимогу надавача фіндопомоги отримувач зобов’язаний повернути суму фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 15% (п’ятнадцять відсотків) річних від суми фінансової допомоги за кожен день прострочення;
- Договір набуває чинності з моменту надання фінансової допомоги та діє до моменту її повернення.
30.06.2021 сторони підписали додаткову угоду до Договору, якою було змінено порядок повернення фінансової допомоги та встановлено нові строки її повернення: 593 333 грн – до 15.10.2021; 593 333 грн – до 15.11.2021; 593 334 грн – до 15.12.2021.
Оскільки фіндопомогу не було повернуто у строк, її надавач звернувся до суду за її стягненням.
А отримувач наполягав на недійсності договору – зміст п. 4.1 Договору суперечить приписам ч. 2 статті 625 ЦКУ, що в силу положень ст. 203, 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.
Відсоток та процент – для ЦКУ це різні терміни
У чому ж Договір суперечив ЦКУ?
По-перше, в ньому було передбачено нарахування відсотків річних на всю суму фінансової допомоги, а не на прострочену суму.
Крім того, в п. 4.1 Договору було застосовано термін «відсоток» при визначенні розміру плати за користування чужими коштами, а не «процент», як це передбачено у ст. 625 ЦКУ, яка водночас не передбачає використання знаку «%».
Що сказали суди попередніх інстанцій?
Судом апеляційної інстанції було вказано, що сторони в п. 4.1 Договору визначили інший розмір річних, ніж передбачено ЦКУ, а саме: 15% річних від суми фінансової допомоги.
Встановлення іншого розміру річних, який, крім того, був погоджений сторонами шляхом укладення договору, не суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 627 ЦКУ.
Щодо зазначення в пункті Договору терміна «відсоток», а не «процент», то визначення в договорі терміна «відсоток» замість «процент», використання знака «%» саме по собі не впливає на зміст Договору та цілі, яких прагнули досягти сторони при його викладенні у тексті Договору.
Але отримувач допомоги заперечив проти такого висновку. Адже закон чітко розмежовує ці поняття та в яких випадках застосовується те чи інше поняття в положеннях ЦКУ, де використовуються обидва поняття – і «відсоток», і «процент».
І законодавці спеціально скористалися можливістю застосування двох понять. Зокрема, у статтях ЦКУ 536, 625, 692 – 694, 736, 1048, 1054, 1058, 1070 використовується поняття «процент» для визначення плати за користування чужими коштами (а в окремих випадках – за користування майном), незалежно від того, правомірне це використання чи ні.
В усіх інших випадках використовується поняття «відсоток» (для визначення неустойки (штрафу, пені), зокрема у ст. 549 ЦКУ, розмірів виплати закладу та авторської винагороди, питань, пов’язаних зі створенням та функціонуванням господарських товариств та інших, де необхідне визначення частини від цілого, зокрема в положеннях Закону про ТОВ/ТДВ).
Тому, на думку позивача, оспорюваний п. 4.1 Договору (про нарахування 15% річних) прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 625 ЦКУ та підлягає визнанню недійсним.
Тому справа дійшла до ВС. А той вирішив, що…
Договірної різниці між «відсотком» та «процентом» немає!
ВС нагадав, що зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).
І це безпосередньо стосується й відповідальності за прострочення виконання зобов’язання – боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).
Отже, законодавець не обмежує право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами.
Враховуючи сукупність прийомів тлумачення термінів чинного законодавства, ВС вважає, що граматичне тлумачення є початковим та відправним серед усіх способів тлумачення. Суд звертається до Тлумачного словника української мови з метою з’ясування значення слів «процент» і «відсоток».
Відсоток, -тка, ч. 1. Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент. 2. Частина чого-небудь.
Процент, -а, ч. 1. Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %); (наприклад, кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю.) 2. перев. мн. (наприклад, плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами.) 3. Винагорода, що нараховується залежно від обороту, доходу. (наприклад, працювати на процентах).
Верховний Суд наголошує, що в українській мові є синонімічні слова, що повністю збігаються за значенням, не мають додаткових відтінків, можуть бути взаємозамінними.
Слід зазначити, що як у нормативно-правових актах, у тому числі ЦКУ, як у фаховій літературі, так і у щоденному мовленні вживаються синоніми «процент» та «відсоток», які є взаємозамінними.
ВС виходить також з того, що як і відсоток, так і процент позначаються одним і тим самим математичним знаком – %.
З огляду на викладене, ураховуючи граматичне, логічне, історичне, цільове та буквальне тлумачення, ВС наголошує на тому, що слово «процент» є абсолютним синонімом слова «відсоток», тобто вони повністю збігаються за значенням, не мають додаткових відтінків і є взаємозамінними.
Таким чином, можна зробити цілком логічний висновок – сторони у договорі можуть використовувати слова «процент» чи «відсоток», а також позначати їх розмір позначкою «%» поруч з її цифровим значенням. І при цьому жодних розбіжностей між ними при визначенні відповідальності за прострочення зобов’язання немає.