Коментар до Постанови ВС у справі №908/929/24 від 25.02.2025
Міська рада звернулася з позовом до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2023 рік. Орендар з такими вимогами не погодився, посилаючись на зміни, внесені до ПКУ. А також на те, що ним було подано уточнюючу податкову декларацію та зменшено податкові зобов'язання з плати за землю. Тобто закон на його боці, і він самостійно не визначав податкове зобов’язання у сумі орендної плати. Жодної заборгованості немає!
Внаслідок коригування (зменшення) cплачених податкових зобов'язань за 2022 рік та подання уточнюючої податкової декларації у ТОВ навіть виникла переплата, яка була спрямована на оплату задекларованих зобов'язань з орендної плати за землю за 2023 рік. І таке зменшення було враховано і проконтрольовано податковим органом. Відповідно, Товариство не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період лютий-жовтень 2023 року, що підтверджується й даними з Кабінету платника податків. До того ж ТОВ посилається на настання форс-мажорних обставин за одним з договорів за період з 06.09.2023 р. до 31.12.2023 р.
Але ж договір оренди був, і земельна ділянка використовувалась. То що важливіше в цьому випадку: договір чи норми ПКУ? І яких випадків стосується пільга?
Що сказали суди попередніх інстанцій
Щодо прийняття судом зазначених аргументів, апеляційна інстанція нагадала, що у пп. 82-84 постанови ВС від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 зазначено, що, виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки:
- з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", пп. 14.1.136 ПКУ),
- з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (пп. 14.1.147 ПКУ).
Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки - ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п. 288.1 ПКУ, який регулює виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в п. 288.4 ПКУ.
Тому суди першої та апеляційної інстанції задовольнили вимоги міської ради про стягнення боргу з орендної плати, керуючись передусім вимогами укладеного договору оренди землі.
Попри посилання ТОВ на приписи п. 69.14 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, що стало підставою для подання уточнюючої декларації за 2022 рік на суму 1,8 млн грн, що свідчить про відсутність у нього заборгованості по орендній платі, апеляційна інстанція, зокрема, дійшла висновку, що ця норма не застосовується, оскільки спірні земельні ділянки розташовані в межах міста Запоріжжя, на території якого не велися активні бойові дії, що є загальновідомим фактом.
Що вирішив ВС
ВС вирішив, що норми ПКУ таки важливіші. І нагадав про зміни до ПКУ, які треба брати до уваги в таких спорах.
Законом №2120, який набрав чинності 17.03.2022 року, було внесено зміни до пп. 69.14 підр. 10 розд. ХХ ПКУ.
На період з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що знаходяться на територіях, де тривають (тривали) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, зокрема на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або зі спорудами фортифікаційного типу.
Перелік територій, де тривають або тривали бойові дії, а також тимчасово окупованих РФ, визначається КМУ. Про чинні та старі переліки ви можете дізнатися тут.
Законом №3050 пп. 69.14 підр. 10 розд. ХХ ПКУ знову зазнав змін:
«За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Уточнення ПЗ = зменшення розміру оренди
Як убачається з установлених судами обставин, ТОВ 05.12.2023 р. подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де цілком правомірно зменшив нарахування податкових зобов'язань за період з 01.03.2022 р. до 31.12.2022 р. на суму 1,8 млн грн.
Доводи місцевої ради, а також висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що: зміни до договорів оренди землі щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя радою не приймалося, не збігаються з правовою позицією ВС, викладеною в постановах від 29.10.2024 р. у справі № 620/5747/23, від 22.11.2024 р. у справі №280/325/24, відповідно до яких правом на подання уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов'язань можуть скористатися також платники орендної плати за договорами оренди.
Суд також визнає необґрунтованими посилання міської ради на наявність різних редакцій Переліку №309, відповідно до яких територія Запорізького району належала до території можливих/активних бойових дій. Адже, як уже було наголошено вище, станом на момент набрання чинності Законом № 3050 та подання ТОВ уточнюючої податкової декларації пункт 2.3 Переліку визначав всю територію Запорізького району територією активних бойових дій.
З огляду на це, вимоги міської ради в частині стягнення з ТОВ заборгованості за договорами оренди землі в розмірі 1,8 млн грн за лютий-жовтень 2023 року задоволенню не підлягають.