У своїй практиці деякі юридичні та фізичні особи ― підприємці користуються так званими «рибами» договорів, викладеними у мережі Інтернет або у спеціальних інформаційних базах.
Тож недивно, що фактично зміст багатьох договорів є дуже схожим, особливо щодо відповідальності, — переважно сторони визначають у договорах штрафні санкції у вигляді штрафу, пені, неустойки тощо.
Але варто розуміти, що незважаючи на те, що всі вони є видами грошової відповідальності, все ж таки відрізняються розміром та порядком нарахування (визначення).
Що зазначає закон — ЦКУ та ГКУ
Так, штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
А якщо сторони передбачили у договорі одночасно і штраф, і пеню, то чи можливо стягувати обидві штрафні санкції одночасно? Адже, з одного боку, госпсуб’єкти мають право обумовлювати у договорі види та розмір відповідальності. А з іншого, чи не вважатиметься у цьому випадку стягнення штрафу і пені одночасно подвійною відповідальністю?
ВГСУ вважає, що:
1) одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, ― узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦКУ;
2) штраф і пеня не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (скажімо, йдеться про відповідальність за несвоєчасну оплату наданих послуг);
3) розмір штрафних санкцій встановлюється законом (ч. 4 ст. 231 ГКУ), а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі.
Аналогічна позиція міститься й у постановах Верховного суду України від 27.04.2012 р. №3-24гс12, від 30.05.2011 р. №42/252, від 09.04.2012 р. №20/246-08.
Увага! Розмір штрафу може бути зменшено, наприклад якщо штрафні санкції, що належать до сплати боржником, є надміру великими порівняно зі збитками кредитора. При цьому беруться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (див. постанову ВГСУ від 19.12.2012 р. №5023/3165/12).
