Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Пеня - одна з форм неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 549, 551 ЦКУ).
Одним з таких актів є Закон №543 (1), яким розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас, дія Закону №543 (як сказано у його преамбулі) поширюється лише на госпсуб'єктів — юросіб та фізосіб-підприємців, і не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших бюджетних платежів, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Тож, про звичайних пересічних громадян цей Закон взагалі не згадує.
Позиція судів неоднозначна: в одних випадках суди, застосовуючи Закон №543, визнавали, що обмеження розміру пені за грошовими зобов'язаннями подвійною обліковою ставкою НБУ має застосовуватися виключно до правовідносин між юрособами та фізособами - підприємцями, а в інших - на правовідносини, в яких одна сторона є юрособою, а друга — фізособою без статусу підприємця.
КСУ у своєму Рішенні від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 (Справа №1-12/2013) визнав, що “... дія Закону (№543 – від авт.) поширюється на правовідносини, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці).”
Але зважаючи на те, що в даному випадку йдеться саме про юросіб, незалежно від форми власності та господарювання, слід згадати, що є законодавчо встановлені випадки, коли розмір пені не прив’язується до облікової ставки НБУ (за Законом №543), зокрема - пеня за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.
Так, згідно з приписами статті 1 Закону України №686-XIV (2) розмір пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги госпсуб'єктами, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності коливається від мінімальної суми (згідно з договором) до 100 % загальної суми боргу.
Тому, ВГСУ вважає, що до правовідносин, зокрема, щодо несплати комунальних послуг юрособами та підприємцями, нарахування пені має відбуватися відповідно до положень Закону №686, а не приписів Закону №543 (Постанова ВГСУ від 22.11.2012 р. №18/1190/12, Лист ВГСУ від 29.04.2013 р. №01-06/767/2013)
----1-----
Закон України від 22.11.1996 р. №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
-----------
----2------
Закон України від 20.05.99 р. №686-XIV "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"
