Мін'юст у листі від 30.10.2013 р. №630-0-2-13/11 роз'яснив: за умисне ухилення від сплати податків та зборів, вчинене службовою особою підприємства або особою, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юрособи, або будь-якой інший особою, яка зобов'язана їх сплачувати, передбачено відповідальність
Згідно з ст. 18 Кримінального кодексу службовими особами є особи, які постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово займають в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Своєю чергою відповідальність за адміністративні правопорушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності передбачена главою 12 Особливої частини розділу II Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).
При цьому головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, керівні ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири, тощо).
Під адміністративно-господарськими обов'язками розуміють обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів, тощо.
Також постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. №5 передбачено, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженнями, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на нею правомочним органом або правомочною службовою особою.
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель, тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд з цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки.
При цьому Мінюст зазначає, що роз'яснення судів з питань застосування законодавства в частині вирішення справ відповідної судової юрисдикції за результатами узагальнення судової практики мають рекомендаційний характер.