Згідно зі ст. 8 КпАП (1), особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка зазіхає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Посадові особи підлягають адмінвідповідальності за адмінправопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного та громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов'язків (див. ст. 14 КпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначають: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначають у протоколі (див. абз. 1 ст. 256 КпАП).
Як бачите, адмінсанкцію можуть застосувати саме до посадової особи, при цьому вона є персональною. А отже, застосувати санкцію за порушення, вчинені особою, яка звільнилася, неможливо у принципі, адже така фізсособа вже не буде посадовою особою.
Може статися, що під час перевірки буде встановлено триваюче адміністративне правопорушення (2), яке від самого початку вчинила посадова особа, що вже звільнилася з підприємства. Проте якщо при зміні на нову посадову особу таке правопорушення так і не було припинене шляхом вчинення правомірних дій, то відповідати за його вчинення буде саме теперішня посадова особа підприємства.
Таку саму думку висловлюють і податківці в листі ДПАУ від 17.04.2002 р. №3125/5/26-2119, де зазначають, що головний бухгалтер за своїм посадовим становищем зобов'язаний був перевірити бухгалтерську документацію, яка при його вступі на посаду залишалася після головного бухгалтера — попередника. Звісно, новому бухгалтеру (чи керівнику) не потрібно відразу після вступу на посаду перевіряти весь попередній облік та діяльність підприємства. Але все-таки з часом нова посадова особа, найімовірніше, виявить триваюче порушення та відповідно має його припинити. Та от якщо через невиконання своїх обов'язків новою посадовою особою було пропущено порушення законодавства, то до такого посадовця підприємства цілком може бути застосовано адмінсанкцію.
А от за разові правопорушення, вчинені попередниками, нові посадові особи відповідальності не несуть, адже тут немає їхньої особистої вини.
Хоча на практиці податківці намагаються застосувати адмінсанкції і до теперішніх посадових осіб за порушення, вчинені їхніми несумлінними попередниками. На щастя, на практиці суди стають на бік громадян — див., зокрема, п. 2.2 Довідки ВАСУ від 29.01.2010 р.
--1--
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
--2--
Що слід розуміти під триваючим правопорушенням, див. у відповіді на запитання «ДК» №37/2014.
Василь Рорат