Витрати на охорону праці: яка відповідальність за невиконання нормативу?

Підприємства (незалежно від форми власності) або фізособи-підприємці, які використовують найману працю, мають витрачати на охорону праці не менш ніж 0.5% фонду оплати праці за попередній період. Якщо ми говоримо про бюджетників, то суми таких витрат у них встановлюються у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей. Саме такі вимогу висуває ст. 19 Закону про охорону праці, - повідомляє прес-служба Держпраці.

Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці, визначає Перелік №994. Відповідно до нього, до витрат з охорони праці, зокрема, належать:

• приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
• усунення впливу на працівників впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• проведення атестації робочих місць;
• проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
• забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
• забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
• проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де потрібно у професійному доборі щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Отже, зазначений перелік містить лише сім позицій витрат, які належать до витрат з охорони праці. І цей перелік не містить, наприклад, витрат на питну воду, опалення та електроенергію. Адже, приміром, питна вода, це передусім щоденна фізіологічна потреба людини, а заходи та засоби охорони праці мають вужчу спрямованість, адже їхня мета зберегти життя, здоров’я і працездатність людини саме у процесі трудової діяльності.

Так само Перелік №994 не містить заохочень працівників за активну участь та ініціативу у здійснені заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Тож користуйтеся вказаним переліком, а не підлаштовуйте будь-яке придбання під фонд на охорону праці.

Також звертаємо увагу, що Законом про охорону праці встановлено тільки мінімальну межу витрат на охорону праці. Конкретний розмір, за погодженням з профспілкою або з представником трудового колективу, встановлюється у колективному договорі або якщо у роботодавця немає колективного договору, то у Положенні про охорону праці. При цьому витрати на охорону праці визначаються за правилами бухобліку. Їхній розмір встановлюється за період, що дорівнює календарному року, з 1 січня по 31 грудня.

Показники фонду оплати праці, трудові перевіряючі можуть дізнатися з вашої статистичної звітності. Зокрема зі Звіту з праці.

Нагадуємо, що фонд оплати праці складається із трьох складових:

• фонд основної заробітної плати,
• фонд додаткової заробітної плати,
• інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Конкретний склад виплат перелічено в Інструкції №5. І, зокрема, однією із розповсюджених помилок роботодавця є віднесення лікарняних, які сплачуються роботодавцем за власний рахунок, до фонду оплати праці. Адже будь-які лікарняні, незалежно сплачуються вони за рахунок фонду соціального страхування чи за рахунок роботодавця, до фонду оплати праці не належать.

Яка відповідальність загрожує роботодавцю, якщо він не виконає зазначений норматив?

Якщо ми звернемося до ст. 43 Закону «Про охорону праці», то на роботодавця може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік.

Крім того, за несплату або несвоєчасну сплату штрафу, передбачено нарахування пені з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення. Виходить, якщо за час існування заборгованості облікова ставка зміниться, розрахунок пені необхідно буде робити частинами. При цьому потрібно буде виділити кількість днів, коли діяла кожна з облікових ставок НБУ.

Якщо ж підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов’язання і, приміром, встановила рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0.5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0.5% фонду оплати праці).

Проте Держпраці заспокоює роботодавців:

Наразі не визначено механізму накладання даної фінансової санкції. На цьому наголошує Держгірпромнагляд у своєму листі від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761, проте це роз’яснення досі лишається актуальним.

Невиконання нормативу витрат з охорони праці відноситься до порушення вимог законодавства з охорони праці.

Якщо це буде виявлено під час перевірки Держпраці, то посадовим особам підприємства, установи чи організації або приватному підприємцю може загрожувати адміністративна відповідальність. Розмір такої відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 41 КУпАП становить від 340 до 680 грн.

Якщо ж на якусь особу буде відкрито кримінальне провадження, то тут спрацьовують норми ст. 271 ККУ.

Якщо порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров’я або життя працівників, до посадових осіб або фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 271 ККУ. У цьому випадку штраф становить від 1700 до 3400 грн або такою відповідальністю можуть бути виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років. Проте наголошуємо, що притягнення до кримінальної відповідальності може відбуватися лише у разі відкриття кримінального провадження.

Важливі висновки:

1. Підприємства незалежно від форм власності або ФОП, які використовують найману працю, мають витрачати на охорону праці не менше ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній рік.

2. На сьогодні відсутній механізм стягнення з роботодавців штрафу за невиконання нормативу витрат на охорону праці.

3. Спроба заощадити на охороні праці може закінчитися для керівника та інших посадових осіб адміністративною або кримінальною відповідальністю.

***

Штраф на роботодавця за невиконання нормативу з охорони праці

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці