Головна Усі новини Право і відповідальність Відповідальність, санкції і штрафи

Новації у перевірках ДПС: аналіз законопроекту №1210

Аналізуючи законопроект №1210, бачимо не лише технічні правки, а й подекуди кардинальні зміни у порядку адміністрування податків. Деякі з них є корисними для платників, а інші – насторожують

Відповідальність контролерів

Те, які штрафи будуть застосовуватись за порушення норм ПКУ і що саме зміниться у притягненні платників податків до відповідальності, ми вже розглядали докладно тут.

Тож, зараз почнемо з того, що вже викликало цікавість у наших читачів: що із посиленням відповідальності самих податківців за вчинені ними порушення?

Відповідаємо: такі норми в законопроекті є. Інша справа, як вони будуть застосовуватися на практиці.

Згідно з новим п. 110.3 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст. 114 цього Кодексу. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів.

Більш того, за новим п. 109.4 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини. Таку фразу можна зрозуміти неоднозначно, але докладно про те, яку роль грає в законопроекті №1210 вина порушника, ми докладно розповідали тут.

А ось тепер – нова редакція ст. 114 ПКУ. За нею шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб відшкодовується державою за рахунок коштів Державного бюджету. Відшкодування буде здійснюватися в повному обсязі, в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди. Вочевидь, йдеться про відшкодування шкоди в порядку, визначеному гл. 82 ЦКУ.

До речі, відповідні зміни внесли до п. 21.3 ПКУ та скасували п. 21.4 ПКУ, яким передбачалась персональна відповідальність посадових або службових осіб в порядку регресу. Хоча ці вимоги залишаються у ст. 1191 глави 82 ЦКУ.

Що ж це за повний обсяг такий в розумінні змін до ПКУ та чи дійсно він буде повним? Законопроектом передбачається, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

  • додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);

  • документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (за винятком сум, що підлягають відшкодуванню у порядку розподілу судових витрат згідно процесуального законодавства) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності (юридичний супровід не пов’язаний з захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, в передбачених законом випадках.

Тобто, як ми бачимо, йдеться поки що про прямі матеріальні збитки, а про відшкодування сум не отриманого податкового кредиту чи бюджетного відшкодування ПДВ, про втрачені вигоди та моральну шкоду мови немає. Втім, слово «може» дає слабку надію на те, що це не остаточний перелік. Та побачимо, на яке «законодавство  про відшкодування шкоди» посилатимуться самі податківці і суди, коли це все відбуватиметься на практиці (звісно, якщо законопроект №1210 все ж таки стане законом).

Існує і ще один виняток: особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених підпунктами п. 127.2 ПКУ, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними. В такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності податківців щодо особи. А шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягатиме.  

Але п. 127.2 за змінами, які вносяться законопроектом №1210, передбачає штрафи за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів. І штраф чималенький – 1 млн грн (2 млн за рецидив). Досить дивне поєднання і різниця суттєва, втім наразі якісь висновки робити складно.

Перейдемо до інших змін щодо адміністрування податків.

 

Зміни у Електронному кабінеті платника податків

Він і зараз використовується для обміну електронними документами з податківцями.

Але законопроектом планується використовувати Електронний кабінет платника податків для надсилання останньому копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених цим Кодексом, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до їх результатів та/або пояснень платника  податків.

Втім, це має стосуватись лише платників податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті (п. 42.4 ПКУ). Тобто тих, в кого цей Електронний кабінет є і він функціонує.

Платнику податків планується дозволити надсилати повідомлення через Електронний кабінет щодо виправлення неточної, неповної чи  застарілої інформації про себе. Орган ДПС матиме два робочі дні з  моменту отримання повідомлення для внесення змін до баз даних.

Надання Електронному кабінету такого важливого статусу «інформаційного додатку» для обміну інформації з органом ДПС мало б передбачати й відповідальність органу ДПС за технічні проблеми у його роботі, у т.ч. й втручання з боку третіх осіб (вірус PETYA тощо). Проте насправді планується лише внести зміни до п. 42-1.10 ПКУ в частині звільнення платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства, у т.ч. й у разі, коли технічна помилка визнана податківцями за повідомленням на офіційному веб-порталі ДПСУ. Протягом всього часу з'ясування (перевірки) заборона нарахування фінасових санкцій стосується саме порушень, зумовлених виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі Електронного кабінету.

Тобто, як ми вже зазначали раніше, за вірусні атаки на податківців законотворці відповідальності не покладають, а ось за технічні помилки програмного забезпечення на сайті ДПС – так.

Водночас планується вилучити з п. 42-1.2 ПКУ листування з митними органами через Електронний кабінет платника податку, зокрема, надсилання звернень та отримання повідомлень щодо митного оформлення та інших питань у відносинах з митними органами.

 

Використання ІПК та вплив на результати перевірок

Законопроект виключив норму абз. 1 та 2 п. 53.1 ПКУ, які передбачали заборону притягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв до наданої йому індивідуальної або узагальнюючої податкової консультації. Але йдеться лише про штрафні санкції та пеню. Сплату ПЗ залишили обов’яковою.

Водночас отримання ІПК й надалі залишається важливим фактором, адже її наявність є підставою для звільнення від фінансової відповідальності за пп. 112.8.2 нової редакції ст. 112 ПКУ. Така ІПК індивідуальна або узагальнююча податкова консультація має надаватись разом з запереченнями до акту перевірки.

 

Уточнення переліку документів, які мають зберігатись платниками податків

Відповідні зміни планується внести до п. 44.3 ПКУ.

Запропоновано зберігати не лише документи, пов’язані з показниками податкової звітності, а й документи, пов’язані з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Контроль за документами, які втрачені, знищені або пошкоджені теж планується посилити. Так, пропонується разом з поданням повідомлення про таку втрату надати їх перелік та документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Увага! Наразі відсутність документів може означати перенесення призначеної документальної перевірки (за рішенням податківців). Законопроектом передбачається, що перевірка переноситься лише у разі надання повідомлення про втрату, знищення або пошкодження документів, якщо відсутність таких документів означатиме неможливість проведення перевірки. Тобто рішення проводити перевірку зараз чи перенести її на 90 днів залишили за податківцями, але рішення щодо такого перенесення  має бути обґрунтованим. 

 

Скасовано подання документів для призначення повторної перевірки

Законопроектом №1210 пропонується (і це, на нашу думку, цілком правильно) надавати відсутні під час перевірки документи чи документи, які відмовились врахувати контролери, разом із запереченнями до акта  перевірки. Таким чином, маємо два важливі моменти:

Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

  1. планується відмовитись від ризику призначити повторну позапланову перевірку (як це є наразі у пп. 78.1.5 ПКУ), як і саму підставу (подання додаткових документів) для повторної перевірки,

  2. новою редакцією пп. 78.1.5 ПКУ враховані численні позиції судових інстанцій та пропонується призначати повторні перевірки у разі подання скарг, заперечень, в яких платник податків сам просить про такий перегляд результатів перевірки. Перевірка в такому разі має проводитись лише з оскаржуваних питань.

Відповідно додаткові документи, які не були предметом перевірки (причини значення не мають!), а також незгода з висновками результату перевірки подаються в порядку, передбаченому п. 86.7 ПКУ, викладеному в новій редакції. Так, запропоновано разом із запереченнями до акта перевірки подавати не лише додаткові первинні документи, а й документи, які підтверджують наявність чи відсутність вини платника податків, наявність помякшувальних обставин або обставин, які звільняють від фінансової відповідальності. Про такі пом’якшувальні обставини у законопроекті прописано у новій ст. 112-1 ПКУ.

Причому це все (заперечення до акта перевірки та подані документи) пропонується розглядати відповідним постійно діючим колегіальним органом – комісією з питань розгляду заперечень.

Строк для подання заперечень на акт перевірки та їх розгляду комісією залишається незмінним (10 роб. днів та 7 роб. днів).

Крім цього, у п. 86.1 ПКУ пропонується надати чіткі визначення термінам «Акт перевірки»«Довідка перевірки» та «Матеріали перевірки»

 

Встановлено строк подання запиту на отримання первинки

Пропонується чітко встановити строки для звернення органами ДПС із запитами про надання документів, що стосуються предмета перевірки та свідчать про порушення вимог податкового законодавства (п. 85.4 ПКУ).

Такий запит повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.

При цьому планується надати платнику податків право за його заявою зупинити перевірку, якщо терміни подання запиту були порушені доповнення у п. 82.5 ПКУ).

 

Якщо акт перевірки не вручили платнику

Законопроектом розглядається два варіанти невручення акта перевірки:

  1. відмова платника податків або його законних представників отримати та підписати акт,
  2. відсутність платника податків або його законних представників за місцезнаходженням.

Відповідно в першому варіанті – органами ДПС складається акт відмови, а в другому – акт перевірки просто надсилається за місцезнаходженням платникові податків. Правда, і в другому випадку запропоновано складати акт про це. Але, він, вочевидь, буде внутрішнім документом, оскільки не передбачено обов’язковості його надсилання разом з актом перевірки.

Важливим моментом є той факт, що законопроект №1210 планує дозволити підписувати акт перевірки як перевіряючим, так й іншим уповноваженим особам.

 

Змінені підстави призначення позапланових виїзних перевірок

Зміни пропонується внести до ст. 78 ПКУ в частині уточнення/змін підстав для призначення та проведення виїзної позапланової перевірки.

Так, у приписах пп. 78.1.1 ПКУ уточнено, що запит, який надається органами ДПС, має містити інформацію щодо «...порушення цим платником податків  валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства ...»

А це означає, що недотримання цих вимог надаватиме платнику право не відповідати на такі запити. Та в такому випадку треба бути готовим до позапланової перевірки з підстав пп. 78.1.1 ПКУ (тобто ненадання відповіді на обов'язковий запит протягом 15 роб. днів). Тому краще відповідь все ж таки надіслати, але зазначити в ній про відсутність обов’язкової інформації в запиті.

Позапланову виїзну перевірку з підстав, наведених у пп. 78.1.2 ПКУ, пропонується призначати лише у разі неподання у встановлений строк податкової декларації, розрахунків, звітності за трансфертним ціноутворенням.

Однак пропонується ввести ще одну підставу для такої перевірки – якщо контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію від іноземних державних органів, матеріали проведених у встановленому законодавством порядку експертиз, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (пп. 78.1.20 ПКУ).

 

Недопуск до перевірки

У питаннях допуску до перевірки законопроект перевершив всі очікування.

По-перше, є очевидні косметичні правки та уточнення.

Наприклад, наводиться термін «службового посвідчення осіб», який уточнюється – в даному випадку йдеться про належним чином оформлений відповідним контролюючим органом документ, що засвідчує посадову (службову) особу.

По-друге, у разі недопуску до перевірки складатиметься акт відмови від допуску. Як і зараз, він складатиметься лише посадовими особами органу ДПС, а не платником податків.

Водночас, якщо посадова особа чи представник відмовляються підписати такий акт відмови від допуску, то орган ДПС складатиме ще один акт: акт відмови від підпису на акт відмови від допуску.

 

Перевірка місцезнаходження платника податку

Пропонується повернутись до «темних часів» перевірок місцезнаходження платника податків шляхом виходу/виїзду за останньою відомою адресою і відповідно складати акт його відсутності. Але виїзні перевірки проводяться не лише за податковою адресою, а й за місцезнаходженням майна платника податків, якщо воно є предметом перевірки.

Тобто перевірятиметься не лише те, чи перебуває платник податків за заявленою ним адресою, а й його майно за адресою, яку повідомив платник податків. Якщо такого майна на місці немає, то теж складатиметься акт про відсутність, але вже майна.

Ті посадові особи, які виходили на пошуки, мають додати відповідні докази (вимога нового абзацу п. 81.2 ПКУ) – фотографії, опитування свідків, інші матеріали, що підтверджують факт відсутності. Питання лише, чи прийматиме такі докази суд (якщо до нього дійде справа).

 

Реальність госпоперацій та документів

Доволі цікавими є зміни у ст. 44 ПКУ – для цілей оподаткування операції повинні обліковуватись виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків!

Ті, хто уважно слідкував за нашими новинами, знає, що реальність господарських операцій наразі є улюбленою справою податківців. Тож тепер про це буде певна норма в ПКУ.

За традицією, зазначається, що обов’язок доведення невідповідності первинних документів реальним (фактичним) умовам та обставинам здійснення операції покладається на контролюючий орган (новий п. 44.9 ПКУ). На практиці, як відомо, дбати про докази реальності операцій доводиться самим платникам податків – інакше треба буде оскаржувати рішення податківців щодо донарахування податків та застосування штрафів, зокрема, і в суді. 

 

Змінений порядок оскарження податкових повідомлень-рішень

Порядок оскарження рішень податківців встановлює ст. 56 ПКУ. І ця стаття зазнала суттєвих змін.

Як і зараз, платник податків матиме можливість подати скаргу із закритим (за участю лише представників ДПС та платника податків) та відкритим її розглядом (зокрема, із залученням представників ДРСУ та ЗМІ). Обиратиме сам платник податків (за замовчуванням – розгляд закритий).

Але законопроектом пропонується для розгляду скарг платників податків створити Апеляційну раду, яка розглядатиме скарги щодо:

  1. рішень про нарахування грошових зобов’язань (без урахування пені та штрафів) на суму, яка перевищує у тисячу та більше раз розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Якщо враховувати цифри проекту закону про Держбюджет-2020, то у 2020 році йтиметься про суму від 2 102 000 грн;

  2. рішень органу ДПС пр нарахування грошових зобвоязань (у т.ч. зменшення суми бюджетного відшкодуваня та/або від'ємного значення ПДВ/ПК та/або від'ємного значення податку на прибуток) сукупно перевищують у тисячу та більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня податковго (звітного) року.

При цьому розглядатимуться скарги щодо кожної перевірки окремо.

В іншому ж правила розгляду скарг (строк подання, форма скарги та строк її розгляду, включаючи ненадання відповіді вчасно) Апеляційною радою (нова ст. 56-1 ПКУ) не відрізняється від звичайної процедури адміноскарження податкових повідомлень-рішень платниками податків за ст. 56 ПКУ.

 

Збільшуються строки проведення перевірок

Тривалість планових перевірок (у розмірі госпсуб'єктів) пропонуєтсья збільшити лише на 5 роб. днів. А ось строки проведення позапланових виїзних, фактичних, а також строки продовження фактичних, планових та позапланових виїзних перевірок планують збільшити удвічі.

Крім цього, планується ввести нову підставу для продовження строку проведення перевірок – якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або коли надіслані у порядку, передбаченому абз. 1 п. 44.7 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки.

Іноді проведення перевірки зупиняється. Законопроект пропонує поширити право податківців на зупинення перевірок, призначених щодо будь-якої категорії платників податків, крім великих.

Зверніть увагу! Копія наказу про зупинення перевірки не пізніше наступного робочого дня повинна бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилатиметься  платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Якщо копію не вручили, то вважається, що податковий орган втратив право на її поновлення (нова редакція п. 82.4 ПКУ)

 

Коли все це має запрацювати?

Наприкінці зазначимо про заплановані строки набрання чинності наведених вище змін.

Як передбачено розділом ІІ законопроекту №1210, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Саме з цієї дати повернуться пошуки платників податків за їхнім місцезнаходженням, а також буде розширено перелік документів, які має зберігати платник податків тощо.

Але є і винятки. Зокрема, положення щодо можливості поскаржитись до Апеляційної ради наберуть чинності з 01.01.2020 р. (хоча ст. 56-1 ПКУ щодо порядку розгляду окремих скарг самою Апеляційною радою плануться запустити лише з 01.07.2020 р). Решта змін до ст. 56 ПКУ – також з 01.07.2020 р. Строки проведення перевірок теж змінять з 01.07.2020 р. (хоча зміни до підстав щодо їх призначення запрацюють вже з 01.01.2020 р.). 

Право подавати документи до заперечень на акт перевірки про відсутність вини платника податків та наявності пом’якшувальних обставин, а також строки звернення органів ДПС за документами, що підтверджують податкові порушення, запрацює з 01.07.2020 р.

Так само норми щодо відповідальності податківців перед платниками податків, з яких ми почали нашу статтю, наберуть чинності з 01.07.2020 р.

А ось реальність господарських операцій платникам податків доведеться підтверджувати обов’язково вже з 01.01.2020 р.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Відповідальність, санкції і штрафи
Теги:
Перевірки , Штрафи , ДПСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 2

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?