Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Фабула судового акта: У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до районної Державної податкової інспекції (відповідач, податковий орган), у якому просило визнати нечинним та скасувати рішення від 24 грудня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов`язання поновити реєстрацію платника ПДВ з дня анулювання. На обґрунтування позову Товариство зазначало, що податковий орган не вжив усіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження Товариства, передбачених Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17 травня 2010 року №336.
Постановою адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов був задоволений. При цьому суди погодились з аргументами позивача, зазначивши, що обставини, які зумовлюють анулювання реєстрації платника податку на підставі положень підпункту «ж» пункту 184.1 ПКУ, відсутні.