Штрафи щодо РРО у 2021 році: яким буде розмір за старі порушення?

ФОП на єдиному податку нагадаємо, які ключові дати треба пам’ятати у зв’язку зі змінами до  ПКУ щодо використання РРО. 

До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не будуть застосовуватися платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Серед тих, для кого застосування ПРРО стане обов’язковим, платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, 
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і схожих засобів тимчасового розміщення, 
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння,
• роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах, 
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, 
• реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) та деталей і приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 квітня 2021 року розпочнеться наступний етап ‒ застосування РРО та/або ПРРО стане обов'язковим для ФОП, які є платниками єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. Про це ми писали тут.

Як і коли зміниться розмір штрафів за РРО-порушення?

Нагадаємо, що до госпсуб'єктів, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення під час перевірки фактів порушення (ч. 1 ст. 17 Закону про РРО), таких як:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020 р., але Законом №533-IX терміни застосування штрафних санкцій було перенесено. Про це ми  писали тут.

Які штрафи діють зараз і якими вони будуть з нового року, наведено в таблиці. 

Водночас всім відомо, що контролюють виконання вимог Закону про РРО та мають право на застосування штрафних санкцій за наведені вище порушення цього закону, органи ДПС.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про РРО такий контроль здійснюється шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Які штрафи за порушення, скоєні у 2020 році, застосовуватимуть податківці у 2021 році?

Це питання виникло не просто так.

Адже за ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу) (п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Тож після 01.01.2021 року, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства (не податкового, але контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС), ми не виключаємо, що податківці можуть керуватись саме цим принципом.

І розмір штрафних санкцій буде розраховуватись не диференційовано та залежно від періоду вчинення, а станом на момент прийняття рішення про нарахування грошового зобов’язання (п. 57.2 ПКУ), тобто у найбільшому розмірі. Причому приписи п. 57.2 ПКУ вказують  на те, що їх застосовують і за порушення інших законів, а не тільки ПКУ.

А це говорить на користь того, що незалежно, чи стосуються такі нарахування податків, зборів, обов’язкових платежів, чи йдеться про неподаткові платежі – органи ДПС  приймають рішення в порядку, визначеному ПКУ.

Водночас на сьогодні маємо ситуацію, коли ПКУ встановлює перехідні положення щодо застосування різних типів РРО, порядок звільнення від їх застосування та проведення перевірок зі застосуванням фінсанкцій, а Закон про РРО містить різні фінсанкції за порушення вимог закону про РРО, проте не вказує на порядок їх застосування.

Немає в Законі про РРО й норми, яка вказує на застосування відповідного (зменшеного чи збільшеного) розміру на дату вчинення порушення, а не дату його виявлення.

Тож, яким законом має керуватись орган ДПС, коли під час перевірки після 1 січня 2021 року він виявить порушення за п. 1 ст. 17 Закону про РРО, – Законом про РРО чи ПКУ?

Слід сказати, що нам у пошуку відповіді не допоможе й термінологія.

Зокрема, визначення штрафу в Законі про РРО та в ПКУ різні, але не суперечать одне одному. 

• штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ПКУ);
• фінансова санкція – грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону зі суб’єктів господарювання до відповідного бюджету (ст. 2 Закону про РРО).

Водночас строк сплати фінсанкцій встановлений у ст. 25 Закону про РРО. Так, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в 10-денний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій.  Йдеться про календарні дні, а у п. 57.3 ПКУ – про 10 робочих днів.

Тобто розбіжності щодо таких штрафів у ПКУ та в Законі про РРО існують. Але все наведене таки не дає чіткої відповіді, норми якого законодавчого акту мають в цьому випадку застосовуватися.

І хоча платники податків чудово розуміють, що ПКУ може застосовуватись лише до правовідносин, які регулює цей кодекс, тобто йдеться лише про податки, встановлені саме у ньому, хотілось би побачити підтвердження цьому у нормах ПКУ.

І така норма є – це стаття 5 ПКУ, якою врегульовано співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Так, поняття, правила та положення, встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ (п. 5.1 ПКУ).

Відповідно до п. 1.1 ПКУ Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Про відповідальність за інші порушення, не пов’язані з порушенням податкового законодавства, контроль за які покладено на органи ДПС, у ст. 1 ПКУ ні слова.

Тому, враховуючи правила співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами (ст. 5 ПКУ), на думку автора, можна вже впевнено стверджувати, що:

1. контроль за виконанням вимог Закону про РРО в частині застосування РРО та інших програмно-технічних комплексів покладається на органи ДПС шляхом проведення фактичних та документальних перевірок,
2. застосування фінансових санкцій, визначених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, віднесено до компетенції податкових органів, проте строки сплати та їх розмір ПКУ не визначає,
3. порядок застосування, строки сплати та розмір фінансових санкцій, встановлені у п. 1 ст. 17 та п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО, визначаються Законом про РРО та мають бути диференційовані залежно від того, у якому періоді таке порушення було вчинене – з 01.08.2020 р. по 31.12.2020 р. чи після 01.01.2021 р.

Сподіваємося, що органи ДПС будуть дотримуватись саме таких висновків, хоча досі вони не висловилися щодо цього. Втім, ці аргументи скоріш позитивно сприйматимуться судами, і тут ми більш впевнені.