Заступник начальника Офісу великих платників податків ДПС Анна Пужай-Череда нагадала, що донедавна існувала розгалужена система нормативно-правових актів у частині регулювання валютного контролю. Та на зміну їй прийшли нові правила валютного регулювання, визначені Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Цей Закон змінив категорію валютного контролю на більш лібералізовану – валютний нагляд. Завдяки чому покладено початок переходу від системи повного валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду побудованого за принципом ризиковості. Здійснення валютних операцій залишається основною умовою застосування валютного нагляду.
Забезпечення повернення валютних цінностей в Україну в законодавчо встановлені терміни та зменшення обсягів простроченої дебіторської заборгованості як і раніше здійснюють податківці.
Однією з переваг безпосередньо для суб’єктів господарювання є поліпшення та лібералізація регулювання розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити заходи захисту, основний з яких, це встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
На сьогоднішній день, відповідно до Положення НБУ «Про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів (порівняно з 180 календарними днями).
Варто також зазначити, що відбулося збільшення суми так званої «незначної» операції, що підлягають фінансовому моніторингу: з 150 тис грн до 400 тис гривень, у зв’язку з набранням чинності, у квітні поточного року, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Та, незважаючи на численні пом’якшення у сфері валютного регулювання, порушення серед суб’єктів ЗЕД зберігаються.
Головним критерієм сумлінності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, в частині дотримання вимог валютного законодавства, на який ми звертаємо увагу під час перевірки, є відсутність у нього простроченої дебіторської заборгованості.
«Станом на сьогодні в Офісі великих платників податків ДПС перебувають на обліку 480 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. З них по 147 суб’єктах (або 30,6%) протягом поточного року отримано повідомлення уповноважених банків про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті», - зазначила заступник начальника Офісу великих платників податків ДПС Анна Пужай-Череда.
Проаналізувавши отриману інформацію фахівцями Офісу до введення карантинних заходів перевірено 32 платника податків на предмет дотримання вимог валютного законодавства, із них 17 працювали з порушеннями.
Загальна сума донарахованої пені за недотримання термінів розрахунків в поточному році становить понад 3 млн грн, а відповідний показник сплати до бюджету, з врахуванням контрольно-перевірочних заходів минулих років, складає в сумі більше 8 млн гривень.
За словами заступника керівника Офісу, прострочену дебіторську заборгованість за межами України від здійснених валютних операцій має 137 суб’єкт ЗЕД, а її сума в перерахунку згідно курсу НБУ станом на 01.11.2020 перевищує 800 млн дол США.
Розглядаючи структуру простроченої заборгованості в розрізі основних валют встановлено, що основна її частина припадає на американський долар – 752 млн, Євро – 37,5 млн, Рос руб – 422,7 млн.