Раніше ми вже писали про критику та сумнівність практичної реалізації норм законопроєкту №3890. Але давайте прочитаємо його детальніше.
Зазначеним законопроєктом на органи Держпродспоживслужби поклали повноваження контролю за (не)носінням маски у громадських будівлях, спорудах, транспорті. Але, навіть, у свіжій редакції цього документа (до другого читання), його застосування буде вкрай ускладненим. І ось чому.
За якими критеріями буде визначатись суб’єкт порушення/контролю?
Нещодавно ми писали про введення адмінштрафу за відсутність масок або за порушення правил їх носіння.
Довідково: до громадян, які перебувають в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, може бути застосований штраф від 170 грн до 255 грн (ч. 2 ст. 44-3 КУпАП).
Але це стосується так званих пересічних громадян (і це вже штрафи).
Законопроєкт №3890 пропонує штрафувати і бізнес. Але кого саме?
Оскільки штрафувати будуть фахівці Держпродспоживслужби, то звернемось до змін до Закону №4004. З огляду на свіжі пп. «є» та «ж» ч. 2 ст. 46 цього Закону, суб’єктами контролю органами Держпродспоживслужби є юрособи, ФОПи та їх працівники. Причому, якщо у підпункті «ж» ми прямо бачимо, що йдеться про працівників, які здійснюють обслуговування споживачів, то щодо пп. «є» питання доволі складне.
Наприклад, на одній і тій самій території знаходитись кілька ФОП чи ЮО (беремо будь-який торговий центр). За якими критеріями буде обиратися госпсуб’єкт, який має сплатити штраф за певну особу, яка потрапила у приміщення торгового центру без маски? Штрафуватимуть того, у чиєму магазині порушника упіймали? Чи адміністрацію торгового центру, який допустив, що людина перебувала на його території без маски? А якщо особа, яка потрапила у приміщення у масці, після того її зняла — на якого госпсуб’єкта буде складатися постанова?
І таких питань буде все більше і більше, коли почнуть активно застосувати ці штрафи.
За яких умов відсутність заходів реагування має визнаватися порушенням?
Справа в тому, що свіжі штрафи за законопроєктом №3890 застосовуватимуть не лише, якщо ваш клієнт гуляє по магазину без маски, а й якщо ви (точніше, ваші працівники) на це жодним чином не відреагували і не припинили це порушення.
Тут ситуація зовсім цікава. У пп. «є» ч. 2 ст. 46 Закону №4004 наведено, що штрафи застосовуються за умови, якщо певна особа перебуває у громадському будинку, споруді без попередження, донесеного у будь-який формі та у будь-який спосіб, про необхідність одягнути маску. Або за відсутності реагування на перебування у цьому місці без маски.
Не зовсім зрозуміло, хто ця певна особа – відвідувач, працівник, випадкова особа? Хоча, скоріш за все, вимагатимуть стежити за наявністю (і одягненістю) масок в усіх.
А ось як бізнес може змусити людей носити ті маски (та ще й вдягати їх правильно) і що вважати за достатню реакцію на порушення, після якої штраф застосовувати не можна, це під питанням. Адже виходячи зі законопроєкту, такими реагуваннями може бути усне зауваження, виклик Нацполіції, припинення обслуговування. Чи достатньо чогось одного? І яким чином слід визначати, що реагування було відсутнє?
Наразі практично вся комерційна нерухомість, що використовується бізнесом, має відповідні паперові та інші носії з порадами від МОЗ щодо необхідності вдягнути маску та правила її носіння (в т.ч. й у формі ілюстрованих картинок). Часто лунають і попередження від адміністрацій таких комерційних будівель, споруд про адмінштрафи до таких відвідувачів.
Щодо того, щоб відвідувачі дотримувались цих попереджень – як це організувати? Стежити за кожним з відвідувачів торгового центру? Приставити до кожного по охоронцю? Чи вести відеоспостереження і далі організовувати затримання порушника із викликом Нацполіції? А якщо на момент, коли поліціанти приїдуть, порушник вже вдягне маску? Як довести, що виклик не був безпідставним?
За таких обставин застосувати штраф за відсутність попередження з боку бізнесу або за реагування на таку особу практично неможливо.
Як показала попередня судова практика застосування штрафів за порушення ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суди у більшості випадків закривали справи за відсутність події правопорушення.
Не менш дивним є застосування штрафів до працівників юросіб чи фізосіб-підприємців. Знову ж таки, ще одне питання – чи поширюються повноваження органів Держпродспоживслужби на контроль за працівниками роботодавця? Як мінімум, у постанові від 02.09.2015 р. №667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» ми відповідних повноважень не побачили.
Які підстави для виявлення правопорушення та застосування штрафу?
У даному випадку викликають сумніви саме момент/час/дата фіксування відповідного порушення, а саме відсутність маски чи заходів реагування з боку бізнесу (керівника чи адміністрації). Оскільки складання постанов за такі порушення покладається на органи Держпродспоживслужби, то виявлення вказаних порушень має бути – під час перевірок чи за інших підстав законності перебування на території госпсуб’єкта?
Нагадаємо, що повноваження органів державної та виконавчої влади чітко визначені законом та не підлягають розширеному тлумаченню. Відповідно, які документи має мати при собі представник органу Держпродспоживслужби для підтвердження законності перебування у громадському будинку, споруді чи у громадському транспорті? Які законні підстави виявлення у таких приміщення чи транспорті порушення дають право на застосування штрафу та складення відповідної постанови посадовою особою Служби?
Окреме питання щодо порядку притягнення до адмінвідповідальності – відповідні повноваження зі складення протоколу за порушення санітарних норм. Ст. 236 КУпАП змін не зазнала і органи Держпродспоживслужби там не вказані.
Загалом, на нашу думку, наразі ці норми спрямовані більш на залякування, ніж на реальний контроль за дотриманням вимог щодо засобів індивідуального захисту. Тому застосування штрафу в такій ситуації, з огляду на вищеописані нюанси, виглядає доволі примарним. Втім, подивимося, що покаже практика.