3 червня 2021 року ВРУ прийняла майбутній Закон №1534 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю». Закон було підписано Президентом і опубліковано в «Голосі України» від 01.07.2021 р. №121. Проте набере чинності він з 1 жовтня 2021 року! А доти Кабмін має три місяці на приведення старих та на прийняття нових нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону.
Автори Закону №1534 зазначили, що спрямований він на збереження життя та здоров’я людей, покращення стану безпеки дорожнього руху та запобігання передчасного руйнування дорожнього покриття, а отже й зменшення витрат на утримання доріг загального користування, зменшення кількості ДТП.
Крім того, законом впроваджуються автоматичний ваговий контроль транспортних засобів та автоматична фіксація порушень законодавства про автомобільний транспорт, у т.ч. в частині габаритно-вагового навантаження ТЗ. Отже, Закон №1534 має допомогти зберегти автодороги від передчасного знищення.
Для цього Законом №1534 встановлюються права та обов’язки вантажовідправника та вантажоодержувача, а також запроваджується відповідальність вантажовідправника, як першої ланки у вантажних перевезеннях.
Втім, як переважно відбувається зі змінами до чинного законодавства, паралельно ми отримаємо не просто габаритно-ваговий контроль, а ще один контролюючий орган в цій частині контролю. Та про все за порядком…
Габаритно-ваговий контроль та відмова від нього
Закон про автомобільний транспорт (надалі – Закон №2344) доповнюється, зокрема, визначеннями «вантажовідправник» та «вантажоодержувач». Також ми отримаємо й такі нові терміни як:
- габаритно-ваговий контроль – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
- відмова від габаритно-вагового контролю – будь-які дії або бездіяльність, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, що призвели до ухилення від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.
Увага! Наразі не зрозуміло – йдеться про відмову лише від самого факту проходження контролю, чи відмову від контролю через відсутність габаритно-вагового порушення? Ці питання потребують окремої уваги з боку КМУ, який буде визначати порядок проведення рейдових перевірок. Відповідальності безпосередньо за відмову від габаритно-вагового контролю у ст. 60 Закону про автомобільний транспорт не передбачено.
Порядок проведення габаритно-вагового контролю
Як буде визначатися ТЗ, що підлягатиме габаритно-ваговому контролю? Тобто кого саме перевірятимуть на дорогах? І як саме?
Відповідь можна прочитати у ст. 6 Закону №2344. Адже сам термін «рейдові перевірки» (перевірки на дорозі) зазнав лише уточнень в частині проведення такої перевірки щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Але ч. 18 ст. 6 Закону №2344 змін не зазнала. Отже:
1) порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України. У КМУ є час до 1 жовтня 2021 року щоб визначитися з цими порядками. Тож ми до них ще повернемося в наших новинах;
2) рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої (ч. 18 ст. 6 Закону №2344);
3) під час проведення рейдової перевірки контролери мають право, зокрема:
- супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 км) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти його подальший рух;
- використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;
- використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
4) автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, госпсуб’єкти, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Але на сьогодні є певна кількість законодавчих та нормативних проблем, пов’язаних із таким контролем. І щоб повноцінно розпочати цей контроль з 1 жовтня, Уряду доведеться ці проблеми вирішити.
Проблеми здійснення габаритно-вагового контролю
Щодо габаритно-вагового контролю, то на сьогодні затверджена низка підзаконних нормативних актів, які врегульовують схожі питання. Зокрема, йдеться про такі чинні нормативні документи як:
- Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою КМУ від 18.01.2001 р. №30;
- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМУ від 27.06.2007 р. №879;
- Порядок фіксації порушень законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою КМУ від 27.12.2019 р. №1174.
Завдяки змінам, які вносяться Законом №1534, мають бути прийняті ще два підзаконних акти – порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю. І знову ж таки тим самим КМУ.
Сам же термін «габаритно-ваговий контроль», визначений у Законі №1534, відрізняється від наведеного у Постанові №879.
Не кажучи про те, що Постанова №879 в частині габаритно-вагового контролю стосується великовагових та великогабаритних ТЗ, з параметрів, що зазначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306. В той час як рейдові перевірки габаритно-вагового контролю за Законом про автомобільний транспорт зі змінами, внесеними Законом №1534, мають стосуватись ТЗ з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об’єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Ще один важливий момент – Закон №1534 вказує на зони габаритно-вагового контролю. Натомість у Постанові №879 йдеться лише про стаціонарні та пересувні пункти контролю.
Загалом наведені підзаконні нормативні акти фактично виключають проведення габаритно-вагового контролю без зупинки ТЗ. Але, як це буде передбачено порядком проведення рейдових перевірок. А чи зазнає змін Постанова №879, чи буде прийнятий новий документ – наразі невідомо. Тож очікуємо дій від КМУ і сподіваємося, що ми отримаємо нові документи чи зміни до них не пізніше 01.10.2021 року (тобто не пізніше набрання чинності Законом №1534).
Щодо міжнародних перевезень вантажів, то резиденти та нерезиденти при виконанні таких перевезень повинні мати, зокрема, дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п’яти (раніше – семи) відсотків.
Хто буде контролюючим органом щодо габаритно-вагового контролю?
Це теж має визначити Кабмін.
Наразі, за наведеними вище постановами КМУ, контроль поділений між Укртрансбезпекою та Нацполіцією.
Укртрансбезпека завдяки профільному Положенню, затвердженому постановою КМУ від 11.02.2015 р. №103:
- з однієї сторони – здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп. 2 п.5 Положення №103);
- з іншої – здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп. 15 п. 5 Положення №103).
Тож, у першому випадку, Укртраснбезпека при здійсненні планових та позапланових перевірок керується вимогами Закону №877, а ось в частині проведення рейдових перевірок – лише вимогами Закону про автомобільний транспорт та постановами КМУ. Рейдові перевірки виведені з під держнагляду (контролю) Закону №877, про що внесені зміни до ч. 2 ст. 2 цього Закону.
Вкотре здійснення контролюючої функції регулюватиметься підзаконним нормативним актом. І це в той час, як Закон про автомобільний транспорт каже, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч. 14 ст. 6).
Заходи державного нагляду та процедура має визначатися законом (ст. 1 Закону №877), а не підзаконним нормативним актом.
Відповідальність вантажовідправників та перевізників
На початку ми зазначили, що запроваджується відповідальність вантажовідправника, як першої ланки у вантажних перевезеннях.
Так, Закон №2344 доповнений новою статтею 51-1, якою передбачено, що вантажовідправник зобов’язаний, крім внесення до ТТН відомостей про вантаж (масу або габарити), інших відомостей, визначених законодавством, також надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію, та відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Штрафи за порушення габаритно-вагового контролю застосовуються до перевізників (не до вантажовідправників/вантажоодержувачів – в цій частині Закон про автомобільний транспорт не зазнав змін) у таких розмірах:
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі 8500 грн;
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі 17000 грн;
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі 34000 грн;
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу – штраф у розмірі 51000 грн.
Ці штрафи є адміністративно-господарськими, а постанова про їх застосування є виконавчим документом. Це означає, що у разі несплати штрафу або неоскарження постанови до суду, вона передається до органів виконавчої служби та стягується в примусовому порядку (звісно, приватні/державні виконавці і тут можуть арештовувати банківські рахунки перевізників для стягнення штрафу). А доказом цих порушень – фіксація в автоматичному режимі.
При цьому напрошується висновок, що факт сплати перевізником штрафу через недостовірну інформацію про вантаж, надану в ТТН та інших документах вантажовідправником, останній зобов’язаний відшкодувати його перевізнику та інші заподіяні цим збитки.
Нові реквізити ТТН
Окремо варто згадати і про такий важливий документ щодо перевезення вантажів, як товарно-транспортна накладна (ТТН).
Форма ТТН має отримати нові відомості, зокрема, щодо опису транспортного засобу, де має бути вказано, крім марки, моделі, типу, реєстраційного номеру автомобіля, причепа/напівпричепа, також його параметри зі зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто (зміни до ст. 48 Закону про автомобільний транспорт).
Таким чином, питань до змін за Законом №1534 наразі багато. Тож ми уважно стежимо за діями КМУ і будемо повідомляти вас про підготовку до нового контролю за перевезенням вантажів.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
