• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Як зняти арешт з майна: роз'яснює Мін'юст

Вилучено з «Моїх новин»

У разі наявності підстав для зняття арешту з майна, сторони виконавчого провадження або законні представники сторін у виконавчому провадженні звертаються до відповідного відділу державної виконавчої служби

Як зняти арешт з майна: роз'яснює Мін'юст

Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Міністерство юстиції України на своїй сторінці у facebook розповідає наступне.

Не сплачували штрафи чи борги, і виконавець наклав арешт на ваше майно? – Розповідаємо, що робити у таких випадках, аби повернути можливість вільно розпоряджатися своїм майном.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника. Відтак, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

  • отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
  • надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
  • отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  • наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності-суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку зі значним ступенем його зношення, пошкодженням;
  • відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  • отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  • погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  • отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У разі наявності підстав для зняття арешту з майна, сторони виконавчого провадження або законні представники сторін у виконавчому провадженні звертаються до відповідного відділу державної виконавчої служби.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»