Ми вже писали, що Верховна Рада України 4 листопада прийняла за основу законопроєкт №14005 про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію.
Адвокатка Дарʼя Тарасенко у своєму Телеграм-каналі підкреслила, що цей законопроєкт передбачає масштабні зміни у сфері виконання судових рішень – фактично це перехід виконавчих проваджень у цифровий формат.
Вона навела детальний аналіз змін, які нас чекають у майбутньому.
Документ вносить зміни до Закону «Про виконавче провадження», а також до низки суміжних законів – про банки, нотаріат, реєстрацію майна та депозитарну систему.
Його головна мета – зробити процес стягнення боргів і виконання рішень більш швидким, прозорим і зручним як для державних, так і для приватних виконавців.
Як зараз відбувається процес стягнення боргу?
Після того як суд ухвалює рішення (наприклад, про стягнення боргу), воно саме по собі не виконується.
Для примусового виконання суд має видати виконавчий документ – виконавчий лист або судовий наказ.
Зараз, на практиці, стягувач зазвичай повинен отримати цей документ у паперовому вигляді з підписом і печаткою суду, оскільки повноцінна система обігу електронних виконавчих документів поки що не запущена в повному обсязі.
Хоча технічна можливість створення електронних виконавчих листів через систему «Електронний суд» уже існує, виконавці поки що працюють переважно з паперовими документами, бо чинний закон не передбачає процедури їх офіційного обігу.
Як буде після ухвалення законопроєкту?
Законопроєкт №14005 усуває цю прогалину.
Після набрання ним чинності суди зможуть видавати електронні виконавчі документи, які підписуватимуться кваліфікованим електронним підписом судді і зберігатимуться у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів.
Стягувач бачитиме свій документ у електронному кабінеті і зможе подати заяву онлайн про відкриття виконавчого провадження, обравши – державного чи приватного виконавця.
Після цього система автоматично передасть документ виконавцю, а той отримає електронний мандат – дозвіл діяти саме в цій справі.
Що саме цифровізується?
– Формування виконавчих документів судами;
– Передача їх до електронного реєстру;
– Подання заяви про відкриття провадження;
– Вибір виконавця онлайн;
– Обмін інформацією між виконавцями, судами, банками, реєстрами;
– Автоматичне надсилання вимог до банків про арешт коштів.
Як відбуватиметься арешт коштів?
Після відкриття провадження виконавець або система через автоматизовану взаємодію з банками отримує інформацію про рахунки боржника.
Банк арештовує кошти лише в межах суми боргу, виконавчого збору та витрат, а не весь рахунок. Якщо борг – 15 000 грн, арешт накладається саме на цю суму.
Хоча законодавчо передбачено, що арешт має бути пропорційним сумі боргу, технічна можливість часткового арешту поки що реалізована не у всіх банках і потребує додаткового технічного налаштування в рамках запуску цифрової системи.
Після перевірки виконавцем (що рішення чинне, не оскаржене, і немає підстав для зупинення) коштів можуть бути автоматично списані в рахунок погашення боргу.
Арешт майна та транспорту – як відбувається?
Механізм арешту нерухомого та рухомого майна залишиться таким самим, але відомості про арешти та обмеження вноситимуться до електронних реєстрів.
Виконавець отримає автоматичний доступ до реєстрів нерухомості, транспорту, земельного кадастру, цінних паперів і депозитарних рахунків тощо.
Це дозволить швидше виявляти майно боржника і контролювати дії виконавця.
Коли закон реально запрацює?
Навіть після ухвалення цього законопроєкту у другому читанні, він не запрацює одразу.
Для запуску електронної системи потрібне прийняття підзаконних актів, зокрема:
- наказів Міністерства юстиції (щодо функціонування Єдиного реєстру виконавчих документів, автоматизованої системи та електронних мандатів),
- положень Національного банку України (щодо порядку арешту коштів і електронної взаємодії з банками),
- а також технічних стандартів Міністерства цифрової трансформації для інтеграції з порталом «Дія».
Лише після затвердження цих документів і технічної готовності системи нові правила можна буде застосовувати на практиці.
Переваги запропонованих змін:
– Швидкість – без паперової бюрократії.
– Прозорість – обидві сторони бачать хід виконання.
– Зручність – подання документів і вибір виконавця онлайн.
– Контроль – фіксуються всі дії з електронними відмітками часу.
Потенційні ризики:
Необхідність повного технічного захисту від несанкціонованого доступу.
Хоча виконавче провадження має розпочинатися лише після набрання рішенням законної сили, існує потреба у чіткому технічному врегулюванні, щоб уникнути випадків помилкового або передчасного відкриття провадження.
Законодавство вже передбачає арешт лише у межах суми боргу, але механізм часткового арешту рахунків технічно ще потребує єдиного стандарту реалізації в банківській системі.
Ризик витоку персональних даних – оскільки система об’єднуватиме десятки державних реєстрів (майно, рахунки, доходи, документи), будь-які технічні збої або несанкціонований доступ можуть становити загрозу конфіденційній інформації боржників і третіх осіб.
Підсумок
Законопроєкт №14005 – це важливий крок до повної цифровізації системи виконання судових рішень в Україні.
Його впровадження дозволить зробити процес швидшим, прозорішим і зрозумілішим як для стягувачів, так і для боржників.
Але запрацює ця система поступово, лише після ухвалення всіх підзаконних актів і налаштування технічних механізмів взаємодії між судами, виконавцями, банками та державними реєстрами.