Нагадаємо про події з 2022 року, які пов’язані з інформуванням держреєстраторів про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ).
Законом №2571 встановлено нові строки подання інформації про КБВ.
До цього всі юрособи, які були зареєстровані до 28.04.2020 (дата набрання чинності Законом №361), мали подати інформацію про КБВ та структуру власності до 11.07.2022.
Але Закон №2571 кардинально змінив цю дату: строк подання інформації про КБВ та структуру власності став прив’язаний до нормативних документів, якими має бути затверджено два документи:
- Положення про форму та зміст структури власності;
- Методологію визначення юридичною особою КБВ.
І такий строк подання обраховується 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для інформації! Положення про форму та структуру власності затверджено наказом Мінфіну 19.03.2021 №163. А 1 серпня 2023 року Мінфін оприлюднив для обговорення проєкт, яким пропонує внести зміни до наказу №163, – з ним можна ознайомитися за посиланням. Водночас Методологію визначення юрособою КБВ вже прийнято – про це ми писали тут.
І доки очікуються нормативні акти для обрахунку строку подання інформації про КБВ державному реєстратору, Мін’юст підготував нормативні акти про санкції за недостовірну інформацію про КБВ чи неподання (несвоєчасне подання) інформації про КБВ держреєстратору.
Повідомлення СПФМ про виявлені розбіжності щодо КБВ
Законом №2571 зобовʼязано суб’єкта первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) повідомляти держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими ним унаслідок належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та структуру власності клієнта протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей (п. 8-1 ч. 2 ст. 8 Закону №361).
Утім, ця норма мала набрати чинності не раніше, ніж Мін’юст та Держфінмоніторинг затвердять документ, яким буде встановлено порядок передачі держателем ЄДР інформації про СПФМ, який виявив розбіжності та передав їх.
Відповідний спільний наказ Мінфіну та Мінʼюсту від 10.07.2023 №2513/5/378 щодо порядку виявлення розбіжностей вже прийнято, але він набирає чинності з 01 жовтня 2023 року.
Цим самим Законом викладено у новій редакції ч. 4 ст. 35 Закону №755, якою передбачається, зокрема, застосування штрафу до юрособи у розмірі від 17 000 грн до 340 000 грн:
- внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на держреєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про КБВ або про його відсутність;
- неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юрособи, держреєстратору інформації про КБВ або про його відсутність.
Такий самий розмір штрафу застосовується у разі ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності юрособи.
Важливо! Варто звернути увагу на те, про які запити йдеться. Візьмемо, наприклад, ЮО, яка має засновниками кілька юросіб (ПП, АТ, ТОВ тощо). Звісно, що перед поданням (після скасування чи припинення воєнного стану – про що ми писали вище) держреєстратору інформації про КБВ або у разі оновлення даних через зміну інформації про КБВ (фізосіб-засновників/учасників таких ПП, АТ, ТОВ тощо), така ЮО має надіслати запит до своїх юросіб-засновників/учасників. І такі засновники/учасники мають надати повну та/або оновлену інформацію про себе. Якщо ЮО не зробить такого запиту та подасть неоновлену чи недостовірну інформацію про КБВ держреєстратору, то її очікує штраф. За винятком якщо така ЮО робила запит, але не отримала жодної інформації (бо отримала відмову), та все ж таки подає її держреєстратору у встановлені строки (фактично, несвідомо подає недостовірну інформацію). У такому випадку така ЮО звільняється від відповідальності за подання недостовірних даних (абзац третій ч. 3 ст. 5-1 Закону №361), і підставою для такого звільнення будуть саме надіслані запити, але не отримана інформація (або отримана відмова). Натомість засновника, який не надав відповіді на запит (або відмовив), буде оштрафовано. Те саме стосується і фізособи-засновника/учасника ЮО.
Отже, Мінʼюст притягуватиме до відповідальності за неподання інформації про КБВ або подання недостовірної інформації про КБВ:
- юросіб, які безпосередньо мають подати таку інформацію держреєстратору,
- юросіб-резидентів, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність,
- фізосіб-резидентів, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність.
Притягнення осіб до відповідальності за порушення, наведені вище (йдеться про абзаци другий – четвертий ч. 4 ст. 35 Закону №755), здійснюватиметься у порядку, затвердженому наказом Мінʼюсту від 13.09.2023 №3258/5 (далі – Порядок №3258/5), який набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування.
Саме про цей Порядок №3258/5 й піде мова далі.
Порядок притягнення до відповідальності
Право складати протокол та притягувати до фінансової відповідальності можуть посадові особи Мінʼюсту (у т.ч. держреєстратори ЄДР, які є посадовими особами Мінʼюсту) у разі виявлення порушень, зокрема:
- за результатом здійснення контролю відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і держреєстрації юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 №990;
- на підставі повідомлення держреєстратора ЄДР у випадку, передбаченому Порядком держреєстрації юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юрособи, затвердженим наказом Мінʼюсту від 09.02.2016 №359/5;
- за результатом здійснення перевірки інформації, наданої юрособою, яку проведено відповідно до Порядку проведення перевірки інформації, наданої юрособою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, затвердженого наказом Мінʼюсту від 14.09.2023 №3265/5.
Увага! Цим наказом №3265/5 передбачено, що сама перевірка інформації про КБВ та/або структуру власності розпочинається протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних документів від юридичної особи. При цьому держреєстратор використовує всі відкриті автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри, бази та банки даних, держателем (адміністратором) яких є держоргани або органи місцевого самоврядування, а також відповідні органи іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій, а також ті, до яких державний реєстратор має доступ. Для цього держреєстратор може надсилати запити (вимоги) про надання відповідної інформації щодо КБВ або структури власності (саме ці питання належать до компетенції держреєстртора) юрособою, а остання має надати всю запитувану інформацію та/або документи протягом 7 робочих днів з дня отримання вимоги.
Протокол не пізніше трьох робочих днів з дня його складення надсилається особі, щодо якої складено протокол, або її представнику в один із таких способів:
- вручення під розписку;
- через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
- на адресу електронної пошти, яка зазначена в ЄДР або підтверджується іншими доказами;
- рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання/перебування) відповідної особи.
Якщо протокол неможливо вручити рекомендованим поштовим відправленням і лист повертається, то на офіційному вебсайті Мінʼюсту оприлюднюється оголошення про складення протоколу, яке видаляється:
- або через 1 рік з дня винесення постанови про накладення штрафу;
- або протягом 5 днів з дня винесення постанови про закриття справи.
Справа про притягнення до відповідальності розглядається посадовою особою Мінʼюсту протягом двох місяців з дня, коли особа, щодо якої складено протокол, вважається повідомленою про його складення. При цьому така особа, яка отримала протокол, має право, як і зазвичай у таких випадках з контролюючими органами:
- ознайомитися з протоколом та іншими матеріалами справи;
- подавати клопотання та докази, надавати усні та/або письмові пояснення;
- користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права;
- оскаржувати постанову у справі.
Основною формою розгляду справи є письмове провадження. Водночас на клопотання особи, щодо якої складно протокол, справу можуть розглянути й у формі усного провадження (у приміщенні Мінʼюсту або в режимі відеоконференції).
Важливо! У період дії воєнного або надзвичайного стану, зокрема у разі періодичного зупинення постачання електричної енергії за місцем розташування будівлі (приміщення) Мінʼюсту, особі, щодо якої складено протокол, може бути відмовлено у розгляді справи у формі усного провадження у режимі відеоконференції.
За результатами розгляду справи виносять або постанову про накладення штрафу, або постанову про закриття справи, кожна з яких набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена лише до суду (адміністративного оскарження не передбачено). Строк для звернення до суду визначається (у нашому випадку) ст. 122 КАСУ та становить 6 місяців з дня вручення (п. 9 Порядку №3258/5) постанови про притягнення до відповідальності.
Якщо особа, щодо якої складено постанову про накладення штрафу, погоджується з аргументами та не бажає її оскаржувати, вона повинна сплатити штраф протягом 10 календарних днів з дня прийняття постанови.
Увага! Сплата штрафу не звільняє від обов'язку подання до ЄДР достовірної інформації про КБВ (або про його відсутність) та структуру власності.
Порядок визначення штрафу
Мінʼюст визначив, що посадова особа під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати,
- чи було вчинене порушення,
- чи підлягає особа, щодо якої складено протокол, притягненню до відповідальності,
- чи є також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Під час визначення розміру штрафу за порушення мають бути враховані всі обставини вчинення порушення, зокрема:
- характер порушення;
- передумови і причини порушення;
- повторне вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф;
- кількість порушень, вчинених особою, щодо якої складено протокол, протягом останніх трьох років;
- ступінь вини;
- наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість усунення.
Але важливим є те, що у постанові про притягнення до відповідальності посадова особа Мінʼюсту (у т.ч. держреєстратор) має обов’язково надати опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують, суть пояснень особи, щодо якої складено протокол (у разі їх надання) та посилання на положення законодавства, які були порушені.
Адже у таких справах суд враховуватиме не лише те, чи правильно розраховано штраф, а й
- чи встановлено саме винну особу,
- чи встановлено та доведена належними доказами вину особи, щодо якої застосовано штраф.
І відсутність чіткої відповіді на будь-яке з цих запитань може поставити саму постанову та дії (бездіяльність) посадової особи, яка її склала, під сумнів, чим неодмінно скористаються адвокати. Адже коли йтиметься про передумови і причини порушення, ступінь вини, надіслані своїм засновникам/учасникам запити та всі відповіді на них (їх відсутність чи відмова), можуть привести до застосування штрафу або до звільнення від відповідальності.
Висновки
На жаль, у коментованому нами наказі ми так і не побачили, яким чином застосовуватиметься градація штрафу (мінімальний, середній, максимальний чи просто математична формула), адже розбіжність в сумах є аж надто великою – від 17 000 грн до 340 000 грн.
А всі юрособи, які мають КБВ та зобов’язані подавати про них інформацію держреєстратору, повинні чітко розуміти, які критерії мають бути враховані при визначенні/розрахунку розміру штрафу.
Наприклад, якщо штраф становитиме 112 544 грн. Яким чином він був розрахований – адже у п. 19 Порядку №3258/5 має йтися саме про визначення розміру штрафу? Відсутність чітких критеріїв для такого «визначення» (розрахунку. – Ред.) може стати підставою й для скасування самої постанови та штрафу.
Адже органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). У нашому випадку це закони №361 та №755, які не встановлюють жодних критеріїв для розрахунку чи визначення певного розміру штрафу. З цього приводу варто почути офіційну позицію Мінʼюсту.
***
Читайте також:
Затверджено Методологію визначення юрособою кінцевих бенефіціарів
