Дотримання прав людини – чинник відповідального ведення бізнесу й умова інтеграції українських компаній до європейського ринку. Водночас запровадження механізму належної обачності у сфері прав людини (Human Rights Due Diligence) дає змогу бізнесу своєчасно виявляти ризики порушень, запобігати їм та забезпечувати відновлення порушених прав.
Про це розповів суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час V Прикарпатського юридичного форуму, виступаючи з доповіддю, присвяченою Human Rights Due Diligence як новому стандарту юридичної відповідальності бізнесу для України.
Суддя зазначив, що в умовах інтеграції України до європейського і світового ринків дотримання вимог лише національного законодавства вже недостатньо. Важливого значення набувають міжнародні стандарти відповідального ведення підприємницької діяльності, зокрема Керівні принципи ООН у сфері бізнесу та прав людини, ухвалені у 2011 році.
Ці принципи ґрунтуються на трьох основних складових: обов’язку держави захищати права людини, відповідальності бізнесу за їх дотримання та забезпеченні доступу до ефективних засобів правового захисту.
Віталій Уркевич звернув увагу на необхідність розвитку позасудових механізмів захисту прав людини, зокрема медіації, інших альтернативних способів врегулювання спорів. За його словами, розширення таких механізмів сприятиме ефективнішому відновленню порушених прав і зменшенню навантаження на судову систему.
Говорячи про механізм Human Rights Due Diligence, доповідач пояснив, що йдеться про системний процес управління ризиками, який передбачає виявлення можливих негативних впливів діяльності компанії на права людини, запобігання таким впливам, усунення їхніх наслідків та звітування про вжиті заходи.
При цьому належна обачність має охоплювати не лише внутрішню діяльність компанії, а й увесь ланцюг постачання, відносини з контрагентами, клієнтами і місцевими громадами, а також вплив підприємницької діяльності на довкілля. Особлива увага забезпеченню прав людини має приділятися в умовах воєнного стану.
Віталій Уркевич розповів і про вплив міжнародних стандартів відповідального ведення бізнесу на судову практику. Зокрема, у цивільному та господарському судочинстві застосовуються принципи справедливості, добросовісності й розумності, правова доктрина заборони суперечливої поведінки сторін спору. В адміністративному судочинстві питання належної обачності виникають, серед іншого, під час розгляду податкових спорів.
На думку судді, під час вирішення спорів дедалі більшого значення набуватиме оцінювання заходів, яких компанія вживала для запобігання порушенням прав людини, мінімізації негативних наслідків та усунення заподіяної шкоди.
У підсумку спікер зазначив, що Human Rights Due Diligence слід розглядати не як додаткову перешкоду для підприємницької діяльності, а як інструмент розвитку відповідального бізнесу, підвищення його конкурентоспроможності та виходу на ринок Європейського Союзу.
