Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу надано визначення терміна «безнадійна заборгованість».
Згідно із Законом №606 виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).
Статтею 17 вищезазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону №606 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ст. 47 цього Закону).
Таким чином, платник податку — кредитор може визнати безнадійною заборгованість, щодо якої виконавчою службою повернуто виконавчий документ через відсутність у боржника майна та коштів, на які може бути звернуто стягнення, якщо боржником є фізична особа.
При цьому в разі повернення виконавчою службою виконавчого документа через відсутність у боржника — суб'єкта господарювання майна та коштів, на які може бути звернуто стягнення, платник податку — кредитор на підставі норм ст. 6 Закону №2343 може звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.
«Вісник податкової служби України» 01.06.2012, №21
