Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Незважаючи на те, що чимало хто серед нас добре розуміє наслідки своїх дій, іноді ми дозволяємо собі прислухатися до порад сусідів, друзів чи просто знайомих...
Йдеться про ситуацію, коли певні обставини змушують нас дотримуватися безглуздої поради: «Якщо лист чи повідомлення не отримано, то й переживати немає за що — гірше вже не буде».
На жаль, іноді буває гірше. Особливо якщо лист чи повідомлення містять вимогу погасити борг (наприклад, за кредитним договором).
Подібні поради можуть, радше, нашкодити, ніж допомогти, адже за певних обставин, справді, важливим є сам факт вручення кореспонденції. Проте у деяких випадках законодавець прирівняв факт вручення кореспонденції особі в руки до факту її здавання до поштового відділення.
Наприклад, Податковий кодекс України каже про факт вручення навіть за умови, якщо кореспонденцію було вручено законному представникові або надіслано на останню відому адресу місця проживання фізичної особи.
Вже не кажучи про те, що замість фізособи кореспонденцію можна вручити тому ж сусіду, який надав наведену вище пораду, або родичу, який випадково зайшов на пошту.
Отже, важливо зрозуміти: чи буде будь-яке ухилення від отримання кореспонденції (відмова прийняти кореспонденцію, нез'явлення на пошту для отримання повідомлення) вважатися фактом неналежного її вручення?
ВГСУ надає відповідь на поставлене запитання: ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою (див. також лист ВГСУ від 29.04.2013 р. №01-06/767/2013).
