Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Розберемо по кроках цю норму.
Крок 1. Кого це стосується?
Якщо звернутись до приписів ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відтак, коли йдеться про «вчинення правочину» (саме щодо цього встановлена вимога Закону про ТОВ/ТДВ, але подбати про це варто ще на стадії укладення договору), який вимагає згоди загальних загальних зборів, то відповідне підтвердження повноважень підписантів має бути від обох сторін договору – якщо вони є ТОВ або ТДВ!
Отже, йдеться про вимогу для обох сторін договору (контрагентів), якщо правочин (договір) укладається ТОВ/ТДВ між собою, а також з боку ТОВ/ТДВ, якщо правочин (договір) укладається з іншими юрособами (ПП, інших юросіб приватного та публчіного права), підприємцями чи фізособами.
Крок 2. Яких договорів це стосується?
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
У ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ йдеться про вчинення правочину «якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину». Відтак, на перший погляд, цю норму слід розуміти доволі вузько — ТОВ/ТДВ підтверджує свої повноваження на укладення відповідного правочину, коли є власником майна, щодо якого укладається правочин, або виконавцем послуг/робіт.
Однак, все не так просто. Адже, термін «майно», визначений ЦКУ, вказує особливим об'єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. (ч. 1 ст. 190 ЦКУ) Термін «річ» охоплює, в т.ч., й грошові кошти.
Щодо майна юридичної особи, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 115 ЦКУ господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Тож, напрошується висновок, що вимога ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ стосується всіх договорів, які укладає юридична особа — тобто, ТОВ/ТДВ. Йдеться як про договори купівлі-продажу/поставки, надання послуг, виконання робіт, так і про інші види зобов’язань (договорів), зокрема, щодо позик (фін допомоги) тощо.
І тут немає різниці, якою стороною договору виступає ТОВ/ТДВ – власником майна, виконавцем робіт/послуг чи контрагентом, який оплачує кошти за укладеними договорами. Така сторона договору, а точніше, її керівник, має довести свої повноваження щодо вчинення цього правочину, та, в ідеалі, щодо укладання договору, за яким буде його вчинено.
Як буде тлумачитись ця норма, покаже практика, і скоріш за все, судова.
Крок 3. Чи надавати контрагенту і в якому вигляді інформацію щодо чистих активів ТОВ/ТДВ?
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
До речі, дані податкової звітності (податкова інформація) також відносяться до інформації з обмеженим доступом. Адже відповідно до п. 17.1.9 ПКУ платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю.
Отже, навіть якщо ТОВ/ТДВ є платником податку на прибуток і подавав до ДФС свою фінзвітність, довідку чи інший документ від податківців з інформацією з такої фінзвітності його контрагенти від ДФС за власним запитом не отримають.
Оприлюднювати дані своєї фінзвітності зобов’язані далеко не всі юрособи, хоча з 2018 року їх перелік було розширено. Докладно про це ми писали тут.
Не говорить про обов’язок надання контрагенту інформації про чисті активи або копію фін звітності і сам Закон про ТОВ/ТДВ. Він говорить лише про те, хто має право прийняття рішення щодо вчинення правочину за певних обставин. І все!
Відтак, якщо дані фінзвітності не підлягають обов’язковому оприлюдненню, надавати інформацію, яка наведена у балансі чи у фінзвітності, у т.ч. копії таких документів, ТОВ/ТДВ, звісно може, але лише якщо погодилося на це згідно із умовами договору. Адже у переважній більшості випадків, юрособи відносять таку інформацію до конфіденційної.
Домовленістю встановлюватиметься сторонами договору і форма, у якій буде надано таку інформацію. Скоріш за все, контрагентам доведеться обмежитись лише витягом з таких документів, або довідкою, листом, складеними на підставі даних такої фінзвітності.
І якщо з наданої інформації стане зрозумілим, що для виконання правочину потрібна згода загальних зборів – то надаватиметься й протокол (рішення єдиного власника) або витяг із протоколу загальних зборів (рішення єдиного власника) про те, що керівнику (виконавчому органу) надається право укладати правочини на суму, що перевищує певну суму, виражену у гривнях (із вказівкою на те, що така гранична сума відповідає 50 % чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу).
Крок 4. На яку дату рахувати вартість чистих активів ТОВ/ТДВ?
У приписах ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ йдеться про вартість «чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу».
Тому автор вважає, що для порівняння вартості майна (робіт, послуг), що є предметом договору, з показником чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу можуть братись:
- або дані квартального Балансу (якщо ТОВ/ТДВ складає фінзвітність щоквартально),
- або дані бухобліку на кінець такого кварталу (зокрема, дані оборотно-сальдової відомості товариства).
Закон про ТОВ/ТДВ не привязується до даних саме балансу і не вимагає позачергового його складання з метою підтвердження повноважень керівника товариства. На підставі яких саме даних порахувати вартість чистих активів, вирішує керівник (виконавчий орган), який є відповідальний за збитки (ч. 5 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ) за вчиненим правочином, якщо розрахунок вартості чистих активів виявиться неточним чи невірним.
Зверніть увагу: повноваження на укладення правочину підтверджуються розрахунком чистих активів на кінець попереднього кварталу, а не на дату укладення договору! Розрахунок вартості чистих активів проводиться один раз і буде діяти протягом наступного кварталу та поширюватиметься на всі правочини, які більші за 50% вартості чистих активів на кінець попереднього кварталу.
Крок 5. Чи вплине недотримання вимог ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ на дійсність укладених правочинів?
Такі порушення не тягнуть за собою недійсність правочину, якщо звісно одна зі сторін не буде заперечувати проти нього через неналежність повноважень підписанта. В такому разі — спір буде вирішуватись в суді (ч. 3 ст. 215 ЦКУ).
Втім, владнати ситуацію із відсутністю згоди з боку засновників на вчинення правочину можна і постфактум. Головне, мати бажання зробити все правильно!
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону про ТОВ/ТДВ значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки товариства з моменту вчинення цього правочину.
Відтак, навіть у випадку порушення вимог ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ можна отримати згоду на вчинення значного правочину й після його вчинення - шляхом його схвалення. В такому разі, правочин вважається вчиненим за згодою загальних зборів, отриманою «заднім числом», з моменту його вчинення.
Новостворені ТОВ, або як бути, якщо чистих активів ще немає?
Найбільш актуальним питанням щодо дотримання вимог ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ є для новостворених товариств. Адже, вартість їх чистих активів на початку діяльності нульова.
Одним з варіантів, що пропонується таким ТОВ/ТДВ на сьогодні — це надати загальними зборами згоду на всі правочини, які вчинятимуться керівником (виконавчим органом) за певний період, наприклад, до закінчення першого календарного року, за результатами якого вже можна буде визначити вартість чистих активів для укладення значних правочинів з початку першого кварталу наступного року.
Альтернативою є збирати загальні збори щодо кожного правочину. Що, звісно, призведе до зайвих витрат часу і коштів.
Наостанок відзначимо, що новий Закон про ТОВ/ТДВ містить багато складні і нових норм, та нечіткі формулювання, застосування яких на практиці вимагатиме не лише певних {ризикових!} рішень з боку самих засновників, керівників (виконавчих органів) ТОВ/ТДВ, а й відповідних роз’яснень з боку державних органів.
Тому, наведене в цій статті – це думка автора, який покладався на власний досвід, знання та здоровий глузд. А як тільки зявляться перші офіційні роз’яснення від Мін'юсту або ВС щодо озвучених в цій статті питань, ми їх обов’язково вам повідомимо та проаналізуємо. Тож, слідкуйте за нашими новинами!
***
Читайте також:
