Це – дев’ятий з початку року (і вісімдесят шостий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, тож нам є про що розповісти. Зокрема:
- зупинимося на типових помилках роботодавців;
- дізнаємося, як відбуваються перевірки ДПС під час карантину;
- проінформуємо, що ДПС зможе проводити під час карантину більше перевірок;
- розповімо, як ДПС бореться з незаконним від'ємним значенням ПДВ.
Гарного вам читання!
***
Як ДПС бореться з незаконним від'ємним значенням ПДВ?
ДПС 8 червня повідомила, що несумлінні платники ПДВ зловживають правом на бюджетне відшкодування та вказують недостовірні дані відповідного показника, перш за все, внаслідок оформлення нереальних операцій з придбання товарів/послуг та невідображення в податковому обліку фактично здійснених операцій з реалізації товарів, які нібито продовжують знаходитися у залишках.
Зокрема, за 5 місяців поточного року підрозділами податкового аудиту контролюючих органів перевірено 775 платників з цього питання. За результатами таких перевірок зменшено від’ємне значення та донараховано грошових зобов’язань з ПДВ загалом на 2,3 млрд грн, що унеможливило подальше поширення сумнівного податкового кредиту.
ДПС зможе проводити під час карантину більше перевірок
4 червня ДПС на своєму сайті розмістила інформацію про опублікування проєкту постанови КМУ щодо скорочення строків дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, в частині дії мораторію на проведення окремих видів позапланових та фактичних перевірок, а також перевірок ФОПів з доходом понад 20 млн грн. З його текстом можна ознайомитися тут.
Зокрема, за проєктом дозволяється проведення:
- тимчасово зупинених документальних перевірок платників податків – фізичних осіб (крім перевірок платників податків – фізичних осіб з обсягом одержаного доходу за попередній звітний рік у сумі, що не перевищує 20 млн грн) та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
- документальних перевірок платників податків – фізичних осіб (крім перевірок платників податків – фізичних осіб з обсягом одержаного доходу за попередній звітний рік у сумі, що не перевищує 20 млн грн), право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ПКУ;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.21 ПКУ;
- документальних позапланових перевірок (за наявності підстав, визначених пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 ПКУ) суб’єктів господарювання, які здійснюють виплати доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України в частині правомірності застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку, передбачених відповідним міжнародним договором України на час такої виплати, у разі отримання відповідей від іноземних компетентних органів;
- документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, які одержують доходи, не пов’язані зі здійсненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності, у сумі понад 20 млн грн за рік та мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- фактичних перевірок (за наявності підстав, визначених п. 80.2 ПКУ) платників податків, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Перевірки ДПС під час карантину: як відбуваються?
На початку червня податківці відзвітували про проведення дозволених під час карантину перевірок. Зокрема, вже завершено 730 планових перевірок, якими зафіксовано порушень на 43,5 млрд гривень.
Зазначена постанова Уряду зняла заборону також і з позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували сумнівний податковий кредит з ПДВ.
При визначенні таких суб’єктів ДПС керується переліками ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ, що розслідує можливі корупційні дії посадових осіб органів державної влади, які призвели до втрат доходів державного бюджету. Ідентифіковано 2,9 тис. таких суб’єктів на 30,7 млрд грн ризикового ПДВ.
Позаплановими перевірками вже охоплено приблизно 300 платників, за результатами яких донараховано грошових зобов’язань, зменшено від’ємне значення та бюджетне відшкодування з ПДВ на 750 млн грн. Ще 250 млн грн – це результат планових перевірок цієї категорії платників.
Трудові перевірки: типові порушення роботодавців
За результатами проведених перевірок фахівці Держпраці встановили найтиповіші помилки серед роботодавців. Зокрема:
- виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків, установлених ч. 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 ЗУ №108, а саме пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
- заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП);
- трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП);
- при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку з невиплатою звільненим належних сум при звільненні у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 116 КЗпП, 117 КЗпП);
- несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПС про прийняття на роботу працівника (ПКМУ №413);
- працівників не ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (ст. 29 КЗпП);
- не проводиться індексація заробітної плати (ст. 95 КЗпП);
- працівники не повідомлені за 2 місяці про зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);
- святкові, понаднормові та нічні не оплачуються відповідно до чинного законодавства (ст. 106, 107, 108 КЗпП);
- на підприємствах не складаються графіки відпусток (ст. 79 КЗпП);
- робота у вихідні дні здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 71 КЗпП);
- роботодавцем не забезпечується достовірний облік виконуваної працівником роботи (ст. 30 КЗпП);
- трудова книжка не видається працівнику в день звільнення (ст. 47 КЗпП);
- відпустка без збереження заробітної плати становить понад 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП);
- працівники відпрацьовують понаднормових більше 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП);
- допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах передбачених законом, виплачується не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ЗУ №1105).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему перевірок ви знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»