На жаль, шахрайство із банківськими рахунками лише набирає обертів. І від цього страждає багато осіб. Причому не тільки ті, в кого гроші вкрали. Іноді шахраї використовують банківські рахунки цілком порядних фізичних та юридичних осіб для прикриття своїх намірів. Так сталося і в цій ситуації, про яку поговоримо далі.
ДПС надала ІПК від 30.01.2026 №602/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, де розглянула цікаву ситуацію:
Підприємство є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%. В 4 кварталі 2025 року внаслідок шахрайських дій з розрахунковим рахунком (шахраї отримали доступ на вхід та підписання документів) на рахунок підприємства було отримано кошти від контрагентів, з якими не було жодних відносин і яким не надавали послуги і не продавали товар. Далі ці кошти просто на рахунки третіх осіб (різним ФОПам), від яких також підприємство не отримувало жодних товарів чи послуг.
Питання:
1. Як враховувати кошти, які поступили на рахунок внаслідок злоумисницьких дій для подальшого виведення, чи підлягають вони оподаткуванню згідно чинного законодавства?
2. Чи вплине ця сума на річний ліміт доходу платника єдиного податку?
Відповідь щодо першого-другого питання
Пунктом 292.6 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ (п. 296.1 ПКУ).
Тобто, на думку ДПСУ, суми, які надійшли на рахунок підприємства, включаються до доходу платника єдиного податку та оподатковуються за обраною ставкою єдиного податку, встановленою ПКУ для такого платника єдиного податку.
Разом з тим, підприємство для визначення контрагентів може використати банківські виписки з рахунку, які містять перелік усіх транзакцій за певний період, відображають рух коштів, початковий та кінцевий залишки.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (пп. 3 пп. 298.2.3 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Від редакції: і це ще добре, що податківці не згадали про здійснення діяльності, не зазначеної в Реєстрі платників єдиного податку. Було б важко знайти код КВЕД для шахрайства. Хоча в цьому випадку шахрайством займалося як раз не підприємство, воно теж постраждало від зазначених операцій, адже шахраї отримали доступ до його банківського рахунку і тільки дивом не вивели з нього і кошти, які належали самому підприємству!
Звісно, що ми з таким підходом ДПСУ абсолютно не згодні. Кошти, внесені на рахунок підприємства шахраями, не належали самому підприємству і повинні бути повернені їх власникам. Тобто, доходу як такого, підприємство не отримало. Шахрайські дії здійснювали інші особи, а не підприємство, тобто, цей випадок взагалі не має відношення до господарської діяльності підприємства!
До того ж, в ПКУ немає норми, яка б вважала такі кошти доходом «єдинника». Втім, оскільки в ПКУ взагалі немає норми щодо такої ситуації, податківці можуть тлумачити закон за своїм розумінням і, на жаль, вони обрали фіскальний підхід.
Наприклад, щодо помилково зарахованих на рахунок «єдинника» коштів податківці мають більш лояльне ставлення: якщо ці кошти були одразу ж повернуті, то вони не включаються до доходу платника податку. Ми про це писали тут.
То чому ж у випадку із коштами, які надійшли через шахрайські дії третіх осіб (якщо це доведено слідством і судом), повинно бути інакше?
У самого «єдинника» тільки один вихід з цієї ситуації – оскаржувати цю ІПК в суді. Але це може зробити лише те підприємство, яке її отримало.