Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Після скасування рішення селищної ради в судовому порядку буде вважатись, що селищна рада не встановила до 1 січня 2012 року ставки єдиного податку в зв’язку з порушенням регламентних процедур, а тому такий податок буде сплачуватись всіма платниками у порядку, встановленому ПКУ, за мінімальними ставками.
Так, відповідно до підпункту 12.3.5 статті 12 ПКУ, у разі якщо селищна рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів (ставок єдиного податку), що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.
Відповідно до підпункту 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 293.2. ст. 293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку — у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку — у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, у разі невстановлення ставок єдиного податку селищною радою підприємці 1-ї групи повинні сплачувати мінімальну ставку 1 відсоток, підприємці 2-ї групи — 2 відсотки від мінімальної зарплати.
Пунктом 43.1 статті 43 ПКУ визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань до бюджетів різних рівнів.
