Інтернет-торгівля з нерезидентами фізособою-«єдинником»: які особливості?

Чи можна здійснювати ЗЕД ФОП-«єдиннику»?

Згідно зі ст. 3, 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» і ст. 378 ГКУ суб’єктами ЗЕД в Україні можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. До того ж усі вони мають однакові права здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Тобто фізособи-підприємці мають право здійснювати ЗЕД нарівні з юрособами.

Податковий статус фізособи-підприємця також для ЗЕД не перешкода. Що стосується спрощеної системи оподаткування, то відповідно до роз’яснення у підкатегорії 107.05 ресурсу «ЗІР» (питання «Чи можуть ФОП – платники ЄП першої – четвертої груп здійснювати ЗЕД?») ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування. Також ми писали про це у цій консультації.

Які ж це умови? Є загальні обмеження для спрощеної системи в цілому, а є індивідуальні для певної групи. Для платників ЄП 3 групи при продажу товарів індивідуальних обмежень немає. Щодо загальних обмежень, то згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ ФОП на ЄП першої, другої та третьої груп не може здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів.

Оскільки спортивний інвентар не є підакцизним товаром згідно з пп. 14.1.145 та п. 215.1 ПКУ, то ФОП може виробляти та експортувати спортивний інвентар за кордон, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

До яких органів звертатися у разі бажання здійснення ЗЕД?

Щоб стати суб’єктом ЗЕД, спеціальна реєстрація не потрібна. Відповідно звертатися до держорганів чи ДПС перед початком здійснення ЗЕД, аби вони знали, що ФОП буде здійснювати ЗЕД, не потрібно.

Податківці роз’яснюють: чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів ЗЕД. Втім, слід виконати певні дії та оформити низку документів, необхідних для ведення ЗЕД.

Який КВЕД обрати?

Для запобігання непотрібних питань податківців та настання негативних наслідків необхідно перевірити свої КВЕД на відповідність реальній господарській діяльності. Адже для «єдинника» – це суттєво¹.

¹ Так, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в облікових даних ФОП та в реєстрі платників єдиного податку, такий ФОП зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ). Крім цього, відповідно до п. 293.4 ПКУ слід сплатити 15% ЄП зі суми доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.

Оптова торгівля – це сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності з метою подальшого продажу.

Роздрібна торгівля – сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Відмінність між оптом і роздрібом – не кількість реалізованого товару, а перш за все мета придбання товару покупцем: чи він придбаває товар для особистого використання або подальшого продажу. СГ-оптовик є посередником між виробником і роздрібними торгівцями, а СГ-роздрібний торговець, своєю чергою, обслуговує попит кінцевого споживача.

Якщо СГ, які придбавають у ФОП спортивний інвентар, придбавають його для власних цілей, наприклад, для облаштування куточків відпочинку у приміщеннях СГ, то йдеться про роздрібний продаж. Якщо СГ придбаває спортінвентар на постійній основі та періодично, тобто з метою його перепродажу, то йдеться про оптовий продаж. Який саме продаж відбувається, випливає з договірних відносин між продавцем та покупцем.

З огляду на умови питання, ФОП може здійснювати як оптову, так і роздрібну торгівлю. Якщо це так, то радимо ФОП, аби у нього були відкриті такі КВЕДИ:

• 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний);
• 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;
• 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах;
• 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Валютний рахунок та розрахунки у валюті

Розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні. Тож підприємцю слід відкрити поточний валютний рахунок для здійснення ЗЕД-розрахунків.

Також зазначимо, що податківці нагадали, що суб’єкт господарювання – резидент має право здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України. Таке право в резидентів (зокрема, і у ФОП) з’явилось завдяки набранню чинності Закону про валюту і валютні операції. Але при цьому слід буде виконувати вимоги валютного нагляду. Його здійснюватиме банк, у якому відкрито підприємницький рахунок ФОП. Якщо сума операції буде більшою, ніж незначна (наразі – інвалютний еквівалент 400 тис. грн відповідно до ст. 20 Закону№361-IX), то у разі експорту товару валютний нагляд припиняється, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, якщо резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар.

Докладніше про валютний нагляд

З 7 лютого 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення №5.

Незначні зовнішньоекономічні операції (у сумі менше 400 тис. грн) валютному нагляду не підлягають, але лише у разі відсутності ознак дроблення операцій – докладніше про це ми писали тут, а про ознаки дроблення операцій – тут.

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення №5, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно зі  ст. 20 Закону №361-IX, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. На даний час цей розмір становить 400 000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно зі ст. 13 Закону про валюту, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Це означає, що за операціями, сума яких не перевищує 400 тис. грн (або приблизно 14800 доларів США чи 12500 євро за курсом НБУ на дату здійснення операції – платежу або поставки), валютного нагляду не буде, і пеня за ненадходження валюти або імпортного товару (послуги) на цю суму не буде нараховуватися навіть, якщо валюта або товар (послуга) взагалі не надійдуть від нерезидента.

Якщо операція за своїм обсягом потрапляє під валютний нагляд, то пеня буде нараховуватися на всю суму такої операції без її зменшення на «неконтрольовану» суму в еквіваленті 400 000 грн.

Інструкцією №7 регламентовано порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно зі законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта чи іншого документа, що засвідчує поставку нерезидентові товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно зі законодавством України не підлягає митному оформленню).

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7.

Зверніть увагу: якщо СГ відкриє закордонний валютний рахунок, то валютний нагляд з експорту закінчиться лише після зарахування на поточний рахунок «єдинника» в українському банку (пп. 2 п. 9 Інструкції №7).

Зауважимо, що чинне законодавство у сфері ЗЕД не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період карантину. Докладніше про це ми писали тут.

Документування ЗЕД-операцій

Основними документами, які будуть потрібні для роботи з клієнтом при експорті, є:

• контракт, 
• інвойс (рахунок-фактура), 
• СМR (вантажно-митна декларація) або морська накладна, або авіанакладна, або залізнична накладна (залежно від виду транспорту).

У підкатегорії 112.04 ресурсу «ЗІР» (питання «Чи обов’язково укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет?») податківці роз'яснили, що на сьогодні законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін або у разі експорту послуг (крім транспортних) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

При поставці товару використовується письмова форма ЗЕД-договору, адже саме він потрібний для митного контролю. Електронна форма передбачена для надання послуг.

Що стосується питань мови, якою укладаються зовнішньоекономічні контракти, то податківці у підкатегорії 112.04 ресурсу «ЗІР» (питання «Якою мовою укладаються зовнішньоекономічні контракти?») зауважують, що згідно зі  ст. 19 Закону № 2704-VIII міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором. Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.

Зазвичай двосторонній договір купівлі-продажу складають одночасно двома мовами – українською та мовою покупця (чи міжнародною мовою – залежно що передбачено самим міжнародним договором) у дві колонки.

Інвойс – це документ, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вагу тощо), умови постачання і відомості про відправника й одержувача. Інвойс також складається на двох мовах.

СМR – це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Як правило, CMR заповнюється відправником вантажу, на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно–експедиторської компанії. Відправник несе солідарну відповідальність за правильність заповнення CMR.

Альтернатива – пересилання товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Питанням переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях присвячено главу 36 та інші статті Митного кодексу.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення визначаються способи переміщення товарів, тобто товари можуть переміщуватись, зокрема, у:

• міжнародних поштових відправленнях;
• міжнародних експрес-відправленнях.

Декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об’єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ).

Детально про можливість такого пересилання податківці писали у «Віснику» від 03.02.2017 р. №5 (909).

Митне оформлення експорту товарів

Згідно з різними положеннями чинного законодавства для оформлення експорту, як правило, можуть знадобитися такі документи:

1) облікова картка акредитації підприємства (чи ФОП) на митниці. Відповідно до п. 6 розділу І Порядку №552 взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово, до або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до МКУ та інших актів законодавства України покладено на митні органи, шляхом:

• особистого звернення ФОП або його уповноваженої особи (представника), що діє на підставі договору або належно оформленого доручення, або агента з митного оформлення, що діє за письмовим договором між митним брокером та ФОП, до відповідного підрозділу митниці або уповноваженої посадової особи в пункті пропуску;
• направлення ФОП документів у паперовій формі поштовим зв’язком на адресу відповідного підрозділу митниці (на поштову адресу митниці);
• направлення ФОП електронних документів засобами електронного зв’язку до ЄАІС;
• внесення ФОП облікових даних на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

2) контракт з одержувачем вантажу з усіма додатками або інвойс за контрактом на перевезену партію вантажу і пакувальний аркуш партії вантажу;

3) сертифікат якості, технічні документи, схеми, що додаються до товару, тощо;

4) сертифікат походження СТ-1 (у разі якщо товар з України);

5) документи, що підтверджують покупку товару у виробника (договір, накладні, платіжні доручення, розрахунок виробничих витрат тощо);

6) бланки CMR або вантажні накладні;

7) дані перевізника вантажу (код ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактна інформація) і дані водія, які включають паспорт, технічний паспорт на автомобіль та причіп).

Найважливішою процедурою в експортному оформленні, звичайно, є робота з митницею та правильне митне оформлення вантажу. Зазвичай, для цього наймають митного брокера, з яким укладається відповідний договір. Тоді акредитацією та/або митним оформленням вантажів повністю займатиметься брокер.

Ліцензія та квоти

Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає можливість встановлення ліцензій на квоти на певні види товарів.

Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, зокрема, встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймає КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару. Як правило, цей перелік щорічно переглядається.

Квоти на 2021 рік встановлені  постановою КМУ від 2812.2020 р. №1329, якою було затверджено перелік товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД, при експорті якого потрібно отримувати ліцензії чи дотримуватися квот.

Код УКТ ЗЕД 9506 «Iнвентар та обладнання для занять фiзкультурою, гiмнастикою, легкою атлетикою, iншими видами спорту (включаючи настiльний тенiс) або для гри на свiжому повiтрi, в iншому мiсцi не зазначенi; плавальнi басейни та басейни для дітей» не згаданий у цій постанові. А тому експорт спортивного інвентаря наразі не потребує ні отримання ліцензій, ні дотримання квот.

Оподаткування ЗЕД-операцій

Єдиний податок і курсові різниці.  Доходом фізособи-«єдинника» визнається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження коштів на рахунок. Відповідно ФОП у своєму обліку має відобразити дохід за датою зарахування цих коштів на рахунок.

Щодо курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи – підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено. Така курсова різниця в поточних умовах може виникнути тільки у разі продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи – підприємця. Але вона також не є доходом ФОП – платника єдиного податку (див. нашу новину тут).

Також у підкатегорії 107.01.03 «ЗІР» (питання «Чи здійснюється перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП - платника ЄП?») податківці вказували, що перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не здійснюється. Відповідно дохід у вигляді позитивної курсової різниці у ФОП на кінець календарного кварталу або року не виникає.

Більше того, податківці зазначають, що відповідно до пп. 165.1.51 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Тобто, якщо ФОП на ЄП отримав валютну виручку і витратив її або продав за власним рішенням, коливання курсу НБУ та міжбанківського валютного ринку щодо цієї валюти на суму оподаткованого доходу такого підприємця не вплинуть. Єдиною датою, на яку визначатиметься дохід підприємця щодо такої виручки, буде дата зарахування цієї виручки на його поточний валютний рахунок.

Якщо СГ відкриє рахунок за кордоном, то вважаємо, що дохід слід визнавати за датою отримання коштів на такий «закордонний» рахунок, адже закордонний рахунок резидента – це його власний банківський рахунок, як і рахунок в українському банку. Втім, радимо з цього питання також звернутися до ДПС за ІПК, адже поки що вони свого бачення щодо цієї ситуації не надавали.

ПДВ. Відповідно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Тож, якщо ФОП 3-ї групи працюватиме на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку, яка не передбачає сплату ПДВ (3%), то, навіть, досягнувши обсягу 1 млн грн, підприємцю не обов’язково реєструватися платником ПДВ.

Чи потрібен підприємцю РРО?

При здійсненні розрахунків за товари через інтернет за допомогою платіжних карток потрібно реєструвати такі операції через РРО.

Якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено зі застосування платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay (СГ користується інтернет-еквайрингом, тобто оплата здійснюється через сайт інтернет-магазину ФОП) та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

На тему РРО читайте наші матеріали:

• Особливості застосування РРО «єдинником» при продажу товару з доставкою
• Здійснюєте торгівлю через Інтернет та заключили договір «На переказ коштів» – слід застосовувати РРО
• При платежах через систему «Клієнт-Банк» не потрібно застосовувати РРО, - ДПС

Якщо ФОП-«єдинник» здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні (спортивний інвентар міститься серед Переліку №231), то такий СГ зобов’язаний використовувати РРО без прив’язки до досягнення ним доходу в розмірі 220 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році - це  1,32 млн грн). Перехідні правила використання РРО фізособами-підприємцями, які діють у 2021 р., прописані у п. 61 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ. З 1 січня 2022 року всі ФОП-"єдинники" мають застосовувати РРО, крім платників ЄП 1 групи (з 1 січня 2022 року почнуть діяти загальні правила п. 296.10 ПКУ).

У  разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання без застосування платіжних карток, а саме при прямому переказі коштів з розрахункового рахунка покупця на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується. 

Для ситуацій, коли покупцями у ФОП є нерезиденти, Закон про РРО винятків не містить. Отже, в ЗЕД діють ті ж самі правила.

Якщо покупцем є нерезидент-підприємець, щоб уникнути обов’язку проводити розрахункову операцію через РРО, бажано здійснювати чисто безготівкові розрахунки, тобто укласти зовнішньоекономічний договір (або хоча б розмістити на сайті умови продажу та виставити рахунок) і отримувати оплату з поточного рахунку покупця на поточний рахунок підприємця-продавця.

Якщо ж покупцем є нерезидент-звичайна фізособа (не підприємець), скоріш за все, він проведе оплату за допомогою платіжної карти просто на сайті продавця (якщо він має такий сайт). У цьому випадку застосовуватиметься інтернет-еквайринг, а він вимагатиме застосування РРО.

І ще одне – валюта платежу. Коли здійснюються чисто безготівкові розрахунки без застосування платіжних карт, від нерезидента підприємцю надходить іноземна валюта, на його валютний рахунок. І тоді діють правила, зазначені нами вище (щодо єдиного податку з валютної виручки та курсових різниць). 

Але у випадку інтернет-еквайрингу ситуація може бути іншою: якщо він прив’язаний до гривневого рахунку підприємця, банк-еквайр може зараховувати на цей рахунок вже гривню, тобто проводити конвертацію виручки підприємця. Інтернет-еквайринг прив’язується до поточного рахунку в національній валюті, а тому, якщо оплата надходитиме з-за кордону в іноземній валюті, то при зарахуванні на рахунок ФОП ці кошти будуть конвертуватися в національну валюту. Але правила такої конвертації встановлюються кожним банком окремо, тому за детальнішою інформацією радимо звернутися до банку-еквайра щодо умов договору з інтернет-еквайрингу.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!