Оподаткування доходів директора-іноземця в Україні

Відповідно до положень Податкового кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу).
Об’єктом оподаткування нерезидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом його походження в Україні;
доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу).
Підпунктом 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Податкового кодексу для нерезидентів).
Пунктом 3.2 ст. 3 цього Кодексу визначено, що, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбаченні зазначеним Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 16 «Гонорари директорів» Двосторонньої угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації виплати, які одержує фізична особа як член ради директорів за її вклад, оподатковуються як виплати члена вищого керівного органу організації. Такі виплати не включають оплату за роботу фізичної особи як службової особи компанії.
У випадку, що розглядається, виплати директору є звичайною заробітною платою на посаді службової особи компанії, яка оподатковується згідно з положеннями ст. 15 Двосторонньої угоди «Доходи від роботи за наймом».
Загальний принцип оподаткування такого виду доходів полягає у праві країни, у якій надаються особисті послуги (джерело доходу), оподатковувати ці доходи, однак оподаткування обмежується винагородою за роботу за наймом у країні джерела.
Отже, відповідно до положень п. 1 ст. 15 цієї Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Російської Федерації у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в Російській Федерації, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. Якщо робота за наймом здійснюється в Україні, одержані у зв’язку з цим винагороди можуть оподатковуватися в Україні.
При цьому слово «можуть» не означає, що платник має право вибору країни, в якій він сплачуватиме податок. Ці слова стосуються права держави оподатковувати зазначений дохід відповідно до свого податкового законодавства.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 15 Двосторонньої угоди винагорода, яку одержує резидент Російської Федерації у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в Україні, оподатковується тільки в Російській Федерації лише в тому разі, якщо одночасно виконуються три умови:
одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарні дні протягом календарного року;
винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;
витрати щодо сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.
У випадку, що розглядається, положення п. 2 ст. 15 Угоди не можуть бути застосовані, зважаючи на те що одна з умов вже не виконується — винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.
Таким чином, заробітна плата фінансового директора — резидента Російської Федерації, яка сплачується українською компанією, підлягає оподаткуванню в Україні.
Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.