Згідно з п.291.4. ст.291 Податкового кодексу суб'єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
четверта група – юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень;
шоста група – юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн гривень.
Завідувач сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Тернопільській області Катерина Соколова зазначає, що ставки оподаткування на спрощеній системі застосовують у подвійному розмірі (згідно з п. 293.5 Кодексу) до суми перевищення граничного обсягу доходу (5 млн грн). У разі перевищення обсягу доходу юридична особа зобов'язана протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання декларації за квартал сплатити подвійну суму податку зі суми перевищення (ст. 295.7 ПКУ) та перейти на загальну систему оподаткування відповідно до ч. 3 п. 293.8 ПКУ.
Типовим порушенням, що допускають СГД – юридичні особи на спрощеній системі оподаткування, що призводить до невірного визначення обсягів доходів, є наступне. Пункт 292.4 ПКУ передбачає чіткий перелік посередницьких договорів, за якими до складу доходу належить лише сума отриманої винагороди (Договір доручення; Договір транспортного експедирування; Агентський договір). Серед перелічених договорів немає договору комісії. А це означає, що у разі співпраці за договором комісії, комісіонер - платник єдиного податку повинен включити до доходу всю суму отриманих від комітента коштів за договором комісії на придбання (або всю суму коштів з реалізації товару комітента за договором комісії на продаж).
З метою уникнення штрафних санкцій під час проведення перевірок платники повинні враховувати, що датою отримання доходу платника єдиного податку - юридичної особи є дата надходження коштів на поточний рахунок або до каси; дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності; дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ) та дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період перебування на загальній системі оподаткування (п. 292.6 ПКУ).
