• Посилання скопійовано

Договір позички у «єдинника»: чи буде оподаткований дохід?

ДФСУ розглянула наслідки в оподаткуванні операції з отримання майна в користування за договором позички платником ЄП III групи - юрособою. Зауважимо, що на сьогодні існує дві позиції податківців з цього приводу і обидві фіскальні

Договір позички у «єдинника»: чи буде оподаткований дохід?

Коментар до ІПК від 30.10.2018 р. №4633/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та від 02.11.2018 р. №4672/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Позиція перша: доходу може і не бути, але це залежить від строку користування

За своєю суттю, договір позички передбачає безоплатне користування майном, яке належить одній стороні договору, іншою. Проте відповідно до ст. 827 ЦКУ, однією з умов такого договору є строк, протягом якого це майно використовується. А одним із обов’язків користувача за ст. 833 ЦКУ, є зобов’язання повернути річ після закінчення строку договору.

Отже, хоча право власності на річ до користувача не переходить, дуже важливо визначити, скільки часу він може такою річчю користуватися. Наголошують про це і самі податківці, але із зауваженням: якщо за договором позички визначено термін безоплатного користування отриманими основними засобами, який, зокрема, не перевищує терміну їх амортизації.

Амортизація на ОЗ, отримані у користування, користувачем не нараховується. Оскільки згідно з п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Натомість майно, отримане за договором позички, не зараховується на баланс, а відображається на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, яка встановлена договором або визначена в акті приймання-передачі.

Амортизувати надані у безоплатне користування ОЗ може лише власник майна-позичкодавець. Звісно, якщо він є юрособою і веде бухоблік або це підприємець на загальній системі, який за власним бажанням веде облік з урахуванням пп. 177.4.6-177.4.9 ПКУ. Але, якщо позикодавцем є фізособа, то вона ніякого бухобліку не веде.

З іншого боку, визначення терміну «позичка» в ПКУ відсутнє. А за ст. 831 ЦКУ, якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. І більше жодних обмежень.

Тож, на нашу думку, яким би не був строк користування ОЗ за договором позички і якими б не були такі ОЗ (повністю замортизованими у власника чи ще ні), говорити про перехід права власності до користувача не можна. І податківці в цій ситуації надто фіскальні – бо ж треба відрізняти поняття «перехід права власності» та «тимчасове користування».

У податковому обліку платник ЄП відповідно до п. 292.3 ПКУ до суми доходу включає вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). І цей пункт уточнює, які критерії безоплатно отриманих товарів – це активи, надані згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно з законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів чи їх повернення.

І насправді все правильно, платник ЄП безоплатно користується майном. Але він зобов’язаний його повернути, тому що право власності на такі ОЗ не переходить. Відповідно умови п. 292.3 ПКУ не виконуються.

Звісно, щоб не створювати собі проблем, можна при укладанні договору не лише зазначити строк, на який передається майно у безоплатне користування, але й врахувати бажання ДФСУ та термін його амортизації. Але зробити це має не користувач, а власник майна – бо лише в нього наявна така інформація. І лише позичкодавець за потреби може цей строк амортизації переглянути і подовжити.

 

Позиція друга: дохід є, бо надання майна у користування – це послуга

Також нагадаємо, що, наприклад, у листі ДФСУ від 19.06.2018 р. №2721/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК податківці зауважили: при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізособи - підприємця - платника ЄП включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

При цьому податківці спираються на два перші абзаци п. 292.3 ПКУ, які поширюються на всіх платників ЄП 1-3 груп (як для фізичних, так і для юридичних осіб).

Під послугами в цьому випадку податківці розуміють надання майна у користування (що не відповідає ЦКУ, але підпадає під пп. 14.1.185 ПКУ). Оскільки воно є безоплатним, то у користувача є дохід.

Якщо податківці і далі просуватимуть цю тему у схожому ключі, виникає ризик сплати єдиного податку за звичайною ціною (визначеною за п. 14.1.71 ПКУ) права користування наданим позичкодавцем майном.

 

Висновки

Як бачимо, позицій дві і обидві вони фіскальні.

Тому кожному користувачу рекомендуємо отримувати власну індивідуальну податкову консультацію. І далі вже або діяти за нею, або оскаржувати її в суді відповідно до ст. 53 ПКУ.

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Юрособи на єдиному податку»