ДПС в Одеській області нагадує платникам єдиного податку четвертої групи щодо дотримання чинного законодавства при перебуванні на спрощеній системі оподаткування.
Так, спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Податковим Кодексом України передбачено випадок, коли частка сільськогоспвиробництва може бути меншою за 75%.
Це дозволено, якщо підприємство мало справу з обставинами непереборної сили (пп. 298.8.4 ПКУ), тобто якщо в попередньому звітному році на підприємстві стався форс-мажор: заморозки, засуха, повінь, пожежа тощо.
В цьому випадку сільськогоспвиробнику потрібно разом із податковою звітністю подати рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Поряд з цим платники податків, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.
Нормами податкового законодавства визначено умови для переходу/щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, однією з яких є необхідність подання не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок;
- звітних податкових декларацій з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва;
- відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток до податкових декларацій, який є невід’ємною частиною).
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме:
- подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками;
- наявність земельних ділянок відповідного призначення;
- частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).
Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Суб’єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену (набути/підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на відповідний рік).
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви та умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на єдиному податку четвертої групи.
Сільськогосподарський товаровиробник може повторно обрати четверту групу єдиного податку не раніше ніж через два календарних роки після його переходу на третю групу єдиного податку або самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
