Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування (повністю нарахована сума витрат, без вирахування ПДФО та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи за мінусом ПДФО та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)?
Відповідно до п. 177.4 ст. 1 77 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ. Згідно з п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 — 138.9, пп. 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ. Відповідно до пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до витрат платника податку включаються витрати на оплату праці працівників, які були зайняті безпосередньо у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг (продавці, торгові агенти тощо) та адміністративного апарату.
Пунктом 142.1 ст. 142 ПКУ передбачено особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно із трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Зокрема, до складу витрат включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод) (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Враховуючи вищевикладене, за умови виконання вимог пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, та підтверджені документально. При цьому витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.