Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Наразі маємо роз’яснення податківців у підкатегорії 104.04 «ЗІР». За ним виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, включає:
- виручку у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю, чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручку в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до цього у консультації від 22.01.2019 р. №242/ІПК/24-13-13-06 податківці зазначають, що кредиторська заборгованість, яка не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою заборгованість. А згідно з п. 14.1.257, безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Тобто, на їхню думку, «інші» доходи підприємця на загальній системі оподаткування включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, а отже, і безнадійної кредиторської заборгованості. Адже безнадійна заборгованість – це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. «а» п. 14.1.11 ПКУ).
Нагадаємо, що за загальним правилом, встановленим ст. 257 ЦКУ, передбачено, що строк позовної давності становить три роки. Детальніше про розрахунок строку позовної давності читайте тут.