На рахунок ФОП у 2026 р. надійшли кошти з ознаками шахрайства: алгоритм дій, податкові наслідки та позиція ДПС

1. Що каже ПКУ та ДПС про помилкові кошти для платника єдиного податку?
2. Чи можна зменшити суму доходу у періоді повернення коштів?
3. Чи є заяви ФОП до банку чи поліції достатніми первинними документами?
4. Практичні рекомендації тим, хто опинився в подібній ситуації
5.  Що ще почитати про шахрайство з банківськими рахунками?

Коментар до ІПК ДПС від 15.09.2026 р. №5475/ІПК/16-31-24-04-07

Уявіть ситуацію: підприємець на спрощеній системі — третя група, 5%  — відкриває онлайн-банкінг і бачить на рахунку суму, якої не чекав. За нею не було ні договорів, ні актів, ні накладних. Зате є підозрілі дзвінки з вимогою «пройти верифікацію». Відразу виникла підозра: хтось заводить гроші на мій рахунок з метою їх наступного використання у якійсь шахрайській схемі. 

Звичайна людина (фізична особа) зазвичай знає як реагувати: вона пише заяву до банку про відмову від коштів і повернення їх відправнику, звертається до кіберполіції, ставить «Freeze» у бюро кредитних історій. 

Але що робити ФОП? Зокрема, чи визнаються ці кошти доходом ФОПа, і чи мусить він платити з них єдиний податок?

Що каже ПКУ та ДПС про помилкові кошти для платника єдиного податку?

ДПС в коментованій ІПК нагадала, що доходом  ФОП на спрощеній системі є кошти, які він отримав протягом звітного періоду в грошовій формі — готівковій чи безготівковій (п. 292.1 ПКУ). Є короткий перелік того, що до доходу не включається: відсотки, дивіденди, роялті, страхові виплати, бюджетні гранти, продаж власного майна. Помилкові чи несанкціоновані зарахування в цьому переліку відсутні.

Дата отримання доходу — це день, коли гроші фізично з’явилися на рахунку (п. 292.6 ПКУ). Не коли ФОП їх «визнав» своїми, не коли підписали акт, а саме коли банк їх зарахував.

Проте, щодо помилкових зарахувань податківці допускають виключення ,яке ґрунтується на тому, що кошти, які ФОПу сплатили помилково, треба буде повертати. Але це виключення залежить від дати повернення коштів платнику:

• Якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на підприємницький рахунок «єдинника» в одному звітному періоді, то такі кошти не включаються до доходу «єдинника»:
• А у разі повернення коштів у наступному звітному періоді – у періоді їх отримання треба визнати дохід. 

Це давня позиція ДПС, про яку ми писали тут. 

Судячи з усього, податківці вирішили застосувати цей підхід і щодо коштів, які були зараховані ФОПу за шахрайською схемою. Бо ці кошти не належать ФОПу. 

Висновок ДПС:

якщо гроші зайшли в 2026 році, а повернути їх банк зможе лише в 2027-му — вони потрапляють до доходу ФОПа 2026 року і мають бути відображені у відповідній декларації платника єдиного податку третьої групи.

Чи можна зменшити суму доходу у періоді повернення коштів?

ДПС допускає такий розвиток  подій.  Але тільки тоді, коли гроші реально повернуться. У періоді повернення підприємець має право подати уточнюючу декларацію або відобразити коригування у складі чергової звітної. 

Тобто схема така: спочатку показуємо як дохід, потім — коли банк поверне — зменшуємо. Інакше ризикуєте отримати претензії під час перевірки.

Але врахуйте такий нюанс, про який ДПС у цій ІПК не сказала. Натомість у ІПК від 30.01.2026 р. №602/ІПК/99-00-04-03-03 фахівці ДПС нагадали, що суми, які надійшли на бізнес-рахунок, зокрема, й унаслідок шахрайських дій, не лише включаються до доходу платника єдиного податку, але й враховуються при визначенні річного ліміту доходу. Як наслідок, якщо кошти не повернути до кінця року їх отримання, доведеться враховувати їх при контролі за встановленим обсягом доходу.

Чи є заяви ФОП до банку чи поліції достатніми первинними документами?

Головна умова для можливості не враховувати отримані від шахраїв кошти до доходу — це наявність документів, які підтверджують помилкове (або шахрайське) зарахування та повернення коштів. 

У випадку із надходженнями від шахраїв це можуть бути: заява до банку про відмову від коштів і шахрайські дії, заява до кіберполіції, платіжна інструкція про повернення коштів на рахунок, з якого вони надійшли — саме ці папери, як ми розуміємо,  ДПС вважає достатніми.

Податківці прямо кажуть: так, заява до банку про відмову від коштів/шахрайські дії (або/та інші підтверджуючі документи) дає право на зменшення суми доходу. Але лише в момент фактичного повернення. Доки гроші лежать на рахунку або «заморожені» банком — вони формально є доходом ФОП з точки зору ПКУ.

Разом з тим ФОПам радимо дослухатися до ще однієї консультації ДПС (ЗІР): 

«Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення надавача платіжних послуг про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, здійснюється лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення надавача платіжних послуг про їх помилкове зарахування».

Як бачимо, податківці хочуть бачити письмове пояснення (підтвердження) надавача платіжних послуг (банку) про те, що зарахування було помилковим/несанкціонованим. Іншими словами, заява платника до банку, заява до кіберполіції та сама платіжна інструкція — важливі докази факту шахрайства, але самі по собі не замінюють підтвердження банку.

Практичні рекомендації тим, хто опинився в подібній ситуації

1. Не зволікайте з реакцією. Чим швидше подасте заяву до банку з вимогою повернення (чарджбек/реверс) і заблокуєте рахунок, тим сильнішою буде ваша позиція. Паралельно — заява до кіберполіції. Це не просто формальність, а майбутні підтверджуючі документи.
2. Не використовуйте ці кошти.
3. Вимагайте від банку письмового підтвердження характеру операції. Це може бути офіційне письмове підтвердження/довідку про несанкціоноване зарахування та статус коштів (заблоковано / на спецрахунку / в процесі повернення).
4. Якщо кошти вчасно не повернуто - декларуйте їх. Навіть якщо ви впевнені, що гроші чужі, якщо їх не повернуто до кінця звітного періоду - у декларації за період надходження їх доведеться показати як оподаткований дохід. У періоді повернення коштів цей дохід можна буде зменшити шляхом коригування. 
5. Зберігайте інформацію про вашу активність. Скріншоти зарахування, дзвінків, заяви, відповіді банку, матеріали кіберполіції. 
6. Слідкуйте за термінами повернення. Якщо банк тягне з поверненням через звітний рік — готуйтеся до уточнюючої декларації. І пам’ятайте: право на перерахунок з’являється лише після фактичного повернення коштів.

 Що ще почитати про шахрайство з банківськими рахунками?

• Шахрайство з банківським рахунком «єдинника»: чи оподатковуються отримані за злочином кошти? 
• Помилково зараховані кошти на рахунок «єдинника» повернуто: чи буде дохід? 
• Соцмережі залишаються найпоширенішим методом шахрайства з картками: дані НБУ