Коментар до листа ДФСУ від 14.11.2017 р. №2609/К/99-99-13-02-03-14/ІПК
З метою оподаткування позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).
На підставі цієї норми податківці у коментованому листі акцентують увагу, що позику в розумінні ПКУ надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.
А от поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
Тобто поворотна фінансова допомога, передбачена ПКУ, у цивільному законодавстві відповідає договору безвідсоткової грошової позики (ст. 1046 ЦКУ). Саме згідно з вимогами глави 71 ЦКУ такий договір і має оформлюватися.
Надавати поворотну фіндопомогу можуть як юрособи, так і фізособи. Але більша частина листа стосувалася оподаткування операції з надання поворотної фіндопомоги ФОП на єдиному податку- юрособі. Найцікавіше те, що при цьому жодної чіткої відповіді на свої запитання читачі не отримують.
Ось найпростіше з них: чи може надавати поворотну фіндопомогу ФОП на єдиному податку?
Прямої заборони цьому у ПКУ немає. Не пишуть про таку заборону і податківці у коментованому листі.
Але водночас вони зазначають, що не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (ч. 6 пп. 291.5.1 ПКУ).
Що таке посередницькі фінпослуги, встановлено п. 29 ст. 1 Закону №2664. Якщо їх надає ФОП, до них належать:
- консультування,
- експертно-інформаційні послуги,
- робота з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг,
- інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
З огляду на цей перелік надання поворотної фіндопомоги не є посередницькою фінпослугою. Для чого ж тоді податківці про нього згадували? А ось для чого.
Усе про єдиний податок –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Згідно з КВЕД 2010 надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 "Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення". Податківці наполягають: діяльність з цим кодом є забороненою для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Дивний висновок, враховуючи те, що прямої заборони надавати фінансові послуги (крім посередницьких) для ФОП-"єдинників" ПКУ не встановлено. Втім, податківці в цій ситуації прирівнюють фінансове посередництво і решта фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення, втім, якими "єдинникам" теж займатися заборонено (пп. 291.5.4 ПКУ)).
І це вже не в перший раз. Наприклад, тут податківці категорично заявляли: надати кошти в позику під проценти мають право лише фінансові установи. Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ не можуть здійснювати діяльність у сфері фінансового посередництва.
Щодо юросіб – "єдинників" у листі ДФСУ від 05.02.2016 №2503/6/99-95-42-03-15 зазначався висновок, який можна назвати дипломатичним (коли дуже хочеться заборонити, але немає вагомих підстав):
«Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може надавати поворотну фінансову допомогу іншій юридичній особі (фізичній особі – підприємцю). Сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.
Водночас діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (фізичним особам – підприємцям) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво».
При цьому, що малося на увазі під постійною основою в цьому випадку, податківці у листі не зазначили. Але підстави для такої спроби заборонити ті ж самі – пп. 291.5.4 ПКУ і зазначене у ньому фінансове посередництво.
У коментованому листі ще краще. Прямого висновку щодо неможливості перебування на спрощеній системі для ФОП, який надав юрособі поворотну фіндопомогу, податківці так і не зробили. Але вказали: якщо зазначена сума повертається юрособою ФОП, то її оподаткування здійснюється або відповідно до глави I розд. XIV ПКУ, або за ст. 177 ПКУ. Тобто, як підприємницький дохід!
Але звідки виникатиме підприємницький дохід, якщо повертається позика (тобто кошти самого підприємця, позичені іншій особі), ще й без процентів?
Про це можна лише здогадуватися. Причому, знову лише із натяків податківців – прямої відповіді немає. ДФСУ згадує, що за п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому про пп. 2 п. 292.11 ПКУ, за яким сума наданої фіндопомоги у разі її повернення протягом 12 календарних місяців не є доходом "єдинників", традиційно не згадує – ця норма застосовується для тих, хто поворотну фіндопомогу отримав, а не надав.
Із цього висновку виходить, що повернуті кошти юрособою фізособі-"єдиннику" в межах договору щодо надання поворотної допомоги буде визнаватися податківцями доходом для такої фізособи-"єдинника".
Якщо сума отриманого доходу від основної діяльності та сума повернутої фіндопомоги призведе до перевищення граничної суми доходу, то до суми перевищення буде застосовуватися ставка 15%.
Чомусь податківці не згадали про те, що дохід, отриманий від діяльності, забороненої "єдинниками", і так має оподаткуватися підприємцем за ставкою 15%. Не згадали вони і про обов’язок фізособи-"єдинника" у такому разі перейти на іншу групу чи взагалі на загальну систему з наступного звітного кварталу. У коментованому листі податківці згадують лише про можливість самостійного переходу на загальну систему (очевидно, щоб не було питань щодо самої можливості надання поворотної фіндопомоги). А про таку «дрібницю», як те, що, якщо надавати поворотну фіндопомогу "єдинникам" заборонено, перехід на загальну систему оподаткування є обов’язковим, податківці чомусь забули.
Якщо ж фізособа-"єдинник" за самостійним рішенням перейде на загальну систему та поряд із основним видом діяльності буде надавати поворотну допомогу, оподатковуватися вона буде за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ. А вони значно лояльніші.
Об'єктом оподаткування ФОП на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ПКУ).
У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ПКУ). А за пп. 165.1.31 ПКУ сума повернутої фіндопомоги не є об’єктом оподаткування ПДФО.
Отже, підприємцю, який бажає надавати поворотну фіндопомогу іншим особам, є над чим подумати. Йому доведеться обрати, на якій системі перебувати (безпечніше – на загальній).
Простіше всіх в цій ситуації юрособі, яка повертає ФОП фіндопомогу. Оскільки її сума розглядається у коментованому листі як підприємницький дохід ФОП, то юрособа не утримує з такого доходу жодних податків. Хоча й має зазначити цей дохід у формі №1ДФ із ознакою доходу «153».