Коментар до листа ДФСУ від 06.06.2018 р. №2484/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК
Дохід підприємця платника ЄП
Відповідно до пп. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
У свою чергу, дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).
А тепер покроково розберемо операції, що виникають при надходженні валютної виручки.
Валютні кошти зараховуються на розподільчий рахунок
Податківці нагадують, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні.
Тому кошти, що зараховуються на розподільчий рахунок, не включаються до доходу підприємця. На дату такого зарахування дохід у підприємця не виникає.
Банк здійснив обов'язковий продаж частини валюти
Розглянемо, що відбувається в такому випадку:
- валютні кошти списуються з розподільчого рахунку;
- та частина коштів, що підлягає обов'язковому продажу (зараз і до кінця 2018 року це 50% надходжень), продається, а виручка від продажу зараховується на гривневий рахунок підприємця;
- інша частина зараховується на валютний рахунок підприємця.
Дохід при цьому також визнається відповідними частинами:
- виручка від продажу валюти визнається доходом у повній сумі зарахованої гривні (з врахуванням комісії);
- непродана частина виручки визнається доходом, виходячи з добутку курсу НБУ на дату зарахування валютних коштів та суми зарахованої на валютний рахунок підприємця валюти.
Відповідно до цього заповнюється книга обліку доходів підприємця. Виходячи з суми коштів, що була отримана на гривневий рахунок, та з вартості валюти, що була отримана на валютний рахунок підприємця. При цьому датою виникнення доходу є дата зарахування коштів на відповідні рахунки підприємця після їх списання з розподільчого рахунку.
А чи потрібно визнавати дохід у вигляді курсової різниці?
Податківці вважають, що розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізособи - підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачений.
Крім цього, курсові різниці можна визначити лише згідно з стандартами бухобліку, а його підприємці, як відомо, не ведуть.
Отже, зміни курсів НБУ не вимагають від підприємця перерахунку суми валюти, що знаходиться на валютному рахунку, і не призводять до виникнення доходу.
А якщо такий залишок валюти буде проданий у майбутньому?
Податківці вважають, що оподаткований дохід в цьому випадку в підприємця не виникне. Навіть, якщо курс НБУ зросте і, отримає в результаті такого продажу підприємець більше, ніж визнав доходу при зарахуванні цієї валюти на його рахунок.
Податківці вважають, що після отримання цих коштів, підприємець може ними розпоряджатися вільно. І подальші операції з такими коштами розглядатимуться не в межах підприємництва, а як операції звичайної фізособи.
Свою думку податківці ґрунтують на ст. 44 ГКУ, за якою підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Фізособа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством від підприємницької діяльності.
Отже, оскільки з валютної виручки вже був сплачений єдиний податок, то далі вона розглядається як власні кошти звичайної фізособи. А відповідно до пп. 165.1.51 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу звичайної фізичної особи.