ДПС у Луганській області розповідає, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Поряд з цим згідно з абзацом третім п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми податку на додану вартість. Зауважимо, що зазначена норма ПКУ застосовується за умови визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість згідно з вимогами розд. V ПКУ.
Тобто сума кредиторської заборгованості включається до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку для цілей обчислення єдиного податку лише після закінчення строку позовної давності.
Частиною 9 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий пп. 65.10.4 ПКУ).
Частиною 1 ст. 52 ЦКУ визначено, що фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Поряд з цим згідно з пп. 2 п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема першої – третьої групи (фізичної особи), та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Враховуючи зазначене, сума кредиторської заборгованості фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп (у т. ч. платника єдиного податку третьої групи, що є платником податку на додану вартість), за якою не минув строк позовної давності станом на дату державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, не включається до складу доходу такої фізичної особи – підприємця.
Оскільки сума кредиторської заборгованості, за якою не минув строк позовної давності станом на дату державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп (у т. ч. платника єдиного податку третьої групи, що є платником податку на додану вартість), не підпадає під оподаткування єдиним податком, то така заборгованість має бути оподаткована такою особою після закінчення строку позовної давності згідно з п. 164.2 ПКУ.
