Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Статтею 299 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI, зі змінами (далі — Кодекс) встановлено:
сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати) (ч. 1);
авансовими платежами (передоплатою) є кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів (ч. 2).
Відповідно до пункту 5 розділу I Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. №1118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2005 р. за №1428/11708 (зі змінами), платники податків або уповноважені на це особи можуть перераховувати кошти на відповідні рахунки митних органів для забезпечення сплати митних та інших платежів відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України і Держмитслужби від 24.01.2006 р. №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 р. за №64/11938. Ці кошти є передоплатою і можуть бути підставою разом з поданням інших документів для оформлення попередньої декларації для громадян або повідомлення про транзитне переміщення транспортного засобу.
Довідково. Відповідно до частини 3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу закони України, акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті на виконання законів України з питань державної митної справи до набрання чинності Кодексом, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів з питань державної митної справи (у тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
