Європейська Бізнес Асоціація провела круглий стіл на тему «Ride-hailing та мікромобільність: перспективи українського ринку», під час якого обговорила з представниками влади, бізнесу та експертами ключові виклики та перспективи цих галузей, зокрема регулювання ринку ride-hailing, а також оновлення правил дорожнього руху для мікромобільності та їх відповідність сучасним реаліям.
Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України, зазначив, що основними напрямами роботи Міністерства є впровадження єдиних правил для комерційного транспорту, підвищення рівня безпеки, спрощення ліцензування, а також врегулювання відповідальності суб’єктів господарювання у сфері таксі та ride-hailing.
Окремо було порушено питання оподаткування, хоча, як зазначив Деркач, це не є компетенцією міністерства. Проте обговорення з Мінфіном і податковими органами триває. Важливо забезпечувати технічну справність транспортних засобів через обов’язковий технічний контроль.
Щодо технологій, то Деркач вказав на виклики, які створюють платформи для перевезень. Необхідна чітка регламентація ринку, зокрема в частині ліцензування водіїв. Він висловив переконання, що більшість проблем галузі можна вирішити за умови ліцензування водіїв та забезпечення їх відповідності певним стандартам, зокрема для водіїв ride-hailing. Також важливим аспектом є безпека як водіїв, так і пасажирів.
Деркач звернув увагу на питання комендантської години, підкресливши, що це питання не належить до компетенції міністерства, а вирішується військовими адміністраціями. Водночас можливим рішенням для пересування в цей час могли б стати дозволи на роботу таксі за визначеними маршрутами, щоб забезпечити доступ до важливих об’єктів, зокрема залізничних вокзалів, з обмеженням для нецільових поїздок.
Також важливим є створення реєстру платформ та встановлення чітких критеріїв відповідальності для них, щоб гарантувати прозорість і безпеку на ринку перевезень. Деркач також наголосив на необхідності збалансованого підходу до регулювання, враховуючи як інтереси учасників ринку, так і міської інфраструктури.
Євген Зборовський, заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті, закликав до конструктивної співпраці з бізнесом у сфері перевезень. Він зазначив, що Укртрансбезпека діє в межах чинного законодавства, яке наразі не передбачає окремого визначення для ride-hailing, а отже, подібна діяльність або підпадає під категорію таксі, або ж вважається неліцензійною.
Щороку фіксується майже 1000–1100 порушень у сфері пасажирських перевезень, переважно після отримання скарг на нелегальних перевізників. При цьому отримання ліцензії є доступним і максимально цифровізованим процесом, що минулого року дозволило видати близько 800 нових ліцензій.
Основний пріоритет Укртрансбезпеки – безпека пасажирів. Зборовський підкреслив, що якщо водій здійснює тисячі поїздок через мобільний додаток, це вже професійна діяльність, яка повинна підпадати під відповідні вимоги. Зокрема, важливо контролювати тривалість робочого часу водіїв, покращувати страхове покриття для пасажирів та забезпечувати оновлення автопарку.
Він закликав до діалогу, наголосивши, що служба не має на меті створювати перешкоди для бізнесу, а, навпаки, прагне сприяти його розвитку в рамках безпечних і комфортних умов для як водіїв, так і пасажирів.
Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt, зазначив, що регулювання ринку пасажирських перевезень є необхідним і підкреслив, що компанія активно підтримує цей процес. Він поділився результатами міжнародного дослідження, проведеного в 2024 році, яке охопило 25 країн та понад 40 тисяч водіїв. Дослідження показало, що ринок ride-hailing стрімко зростає, а його користувачами здебільшого є молоді люди.
Понад 78% водіїв – це особи до 44 років, і для більшості з них (76%) головним фактором вибору цієї сфери є гнучкість графіка. Деякі водії працюють на постійній основі, але значна частина поєднує це з іншими видами зайнятості. Унікальною особливістю ринку є те, що дві третини водіїв використовують кілька платформ для підвищення своїх доходів.
В Україні до війни в цій сфері працювало майже 300 тисяч водіїв, нинішні оцінки варіюються в межах 150–250 тисяч. Павлик зазначив, що, попри відсутність регулювання, Bolt вже забезпечує страхування всіх поїздок, що є важливим для безпеки як пасажирів, так і водіїв.
Він закликав до впровадження поступового регулювання ринку, з можливими перехідними періодами, відповідно до міжнародної практики. Основні аспекти регулювання мають включати питання безпеки, прозорості та страхування. Павлик висловив упевненість, що зараз – найкращий час для системного підходу до регулювання індустрії.
Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt Азія та Україна, підкреслила підтримку компанією створення робочої групи для спрощення ліцензійних умов. Основна мета – збільшення кількості перевізників із відповідними ліцензіями та спрощення процесу їх отримання.
Вона також зазначила про необхідність розробки регулювання не лише для водіїв, а й для платформ, що є стандартною практикою в багатьох країнах, зокрема в Польщі. У таких системах платформи входять до офіційного реєстру та отримують ліцензії, які можуть бути відкликані за порушення.
Юлія звернула увагу на зміну споживчих звичок: більшість поїздок зараз здійснюється через застосунки, такі як Bolt, Uklon та Uber, а не традиційні таксі-служби. Вона закликала розглянути можливість створення реєстру платформ із чіткими критеріями доступу до ринку, що забезпечить прозорість та якість послуг.
Вона також звернула увагу на необхідність змін у правилах дорожнього руху, зокрема в рамках законопроєкту №3023. Юлія заявила про готовність компанії долучитися до ініціативи щодо розробки регулювання та підтримки законодавчих ініціатив, а також запропонувала обмін досвідом з іншими країнами, де вже існує ефективне регулювання цієї сфери.
Під час панелі «Регулювання легких персональних електротранспортних засобів» було обговорено важливість врегулювання використання електросамокатів, сегвеїв та подібних транспортних засобів, які швидко стали популярними в Україні.
Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції, підкреслив, що в Україні нещодавно було визначено легкий персональний електротранспорт в законодавстві, що стало важливим кроком до його регулювання. Проте відсутність чітких правил дорожнього руху для цього транспорту створює правовий вакуум, оскільки не визначено місця, де саме можна використовувати електросамокати. Білошицький також зазначив, що, хоча в інших країнах, таких як Франція та Польща, питання регулювання частково вирішено, Україна тільки починає цей процес, і вже розроблено законопроєкт, який потребує доопрацювання.
Інші учасники панелі також ділилися досвідом в цій сфері. Орест Олеськів, заступник директора з питань розвитку велосипедної інфраструктури Львівської міської ради, розповів про розвиток мікромобільності у місті, зокрема про популярність електросамокатів. Олеськів зазначив, що важливо заохочувати використання мікромобільності, водночас гарантуючи безпеку всіх учасників дорожнього руху, оскільки часто виникають конфлікти між пішоходами і водіями автомобілів.
Олександр Гречко, голова ГО «Пасажири Києва», звернув увагу на проблеми, пов’язані з використанням електросамокатів та електроскутерів у Києві, зокрема на порушення правил дорожнього руху, коли кур’єри використовують тротуари. Олександр закликав до швидкого розгляду законопроєкту №3023, який має на меті врегулювати питання щодо безпеки для пішоходів і користувачів мікромобільності.
Дякуємо учасникам за конструктивний діалог щодо регулювання ride–hailing / таксі та мікромобільності в Україні, яке гарантуватиме безпеку для всіх учасників дорожнього руху, а також сприятиме розвитку інфраструктури в Україні.