Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність, визначено ст. 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV (зі змінами та доповненнями, далі — Кодекс).
Згідно із п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 року №31-35/20 (чинний), у якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.
Організація роботи приватних нотаріусів пов’язана з певними обов’язковими умовами її забезпечення, що регламентовано нормативними правовими актами. Зокрема, нотаріус повинен мати робоче місце, використовувати у своїй роботі реєстри для реєстрації нотаріальних дій та бланки нотаріально засвідчуваних документів за встановленими формами. Саме тому необхідно при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період враховувати документально підтверджені обов’язкові витрати, пов’язані з організацією їхньої роботи, а саме:
користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
користування телефонним зв’язком;
одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;
виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону України «Про нотаріат»);
укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
придбання канцелярського приладдя;
оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють у системі нотаріату;
модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів;
оплату праці найманих працівників за трудовими угодами;
сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня;
використання електронної бази законодавства.
