Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На міських форумах подібна ініціатива стала однією з найгарячіших тем для обговорення. Деякі жителі столиці тут же обурилися, мовляв, так недовго і до податку на повітря. Інші підійшли до питання з почуттям гумору: “За звичайний дощ – сто грн, за проливний дощ – двісті грн, з громом і блискавкою – триста грн!” – пишуть форумчани на forum.autoua.net.
Однак, як виявилося, насправді ніякий дощовий податок киянам не загрожує. “Це жодним чином не стосується громадян. Ніякого “податку на дощ” для населення не було і не буде, хай ніхто не переживає, – сказав нам перший заступник глави КМДА Олександр Мазурчак. – Мова йде тільки про юридичних осіб. У кожного підприємства є своя територія, яка забруднюється в процесі експлуатації. Їздять машини, на асфальті накопичуються масло, бензин. Коли йде дощ, брудна вода стікає в каналізаційні мережі. Але її обов’язково потрібно очищати. Тож таким підприємствам, в залежності від квадратних метрів заасфальтованої території, виставляється відповідна плата. Така практика поширена у всьому світі”.
Те ж саме нам підтвердили в інших міських службах. До того ж кажуть, що подібні правила вже кілька років тому були затверджені рішенням Київради. Мова йде просто про втілення цієї ідеї в життя, оскільки тільки такі заходи допоможуть врятувати Дніпро від забруднення.
