Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це 14 листопада розповів голова Державної міграційної служби України Микола Ковальчук під час брифінгу в Кабміні.
Він також нагадав, що 18 жовтня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, та повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин України». Цей документ визначає правові підстави для видачі й оформлення паспортів громадян України для виїзду за кордон підрозділами Державної міграційної служби України.
Одним із важливих нововведень Закону є право кожного громадянина України на отримання закордонного паспорта та проїзного документа дитини у будь-якому підрозділі ДМС України, незалежно від реєстрації місця проживання (навіть у разі відсутності такої реєстрації). Раніше закордонний паспорт можна було отримати лише за місцем проживання або у міжрегіональних центрах видачі паспортних документів, яких в Україні є лише чотири.
Окрему увагу приділено також питанням впровадження в Україні біометричних документів.
Однією з передумов спрощення візового режиму для громадян України, які подорожують до більшості провідних країн світу (у т. ч. до держав — членів ЄС) є впровадження в Україні біометричних документів для виїзду за кордон. Така вимога міститься у Плані дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, ухваленому на Саміті «Україна — ЄС» у 2010 році.
Питання запровадження електронних носіїв з інформацією про особу, як додаткового захисту від підробки документів та додаткового засобу ідентифікації особи почало обговорюватися у світі після трагедії у США 11 вересня 2001 року.
У 2003 році Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) ухвалила резолюцію, відповідно до якої основними біометричними даними визнано оцифроване зображення обличчя людини. Як додаткові засоби ідентифікації можуть використовуватися також відбитки пальців та/або зображення сітківки ока.
Такі дані можуть бути використані виключно як засіб ідентифікації особи та захисту від підробки посвідчення особи. Жодної небезпеки для прав та свобод громадян біометричні документи не несуть.
На сьогодні біометричні документи для виїзду за кордон впроваджено у більш ніж 80 державах світу, у т. ч. в усіх країнах — членах ЄС, США, Канаді, Японії, Російській Федерації, Молдові, Казахстані, Латвії, Естонії та багатьох інших.
