Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листопаді минулого року Верховна Рада прийняла закон “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів”, який набрав чинності з початку поточного року.
Згідно з документом, розподіл державного замовлення між вузами має здійснюватися на конкурсній основі. Як уточнили “Делу” у Міносвіти, для виконання цього закону відомство має розробити дві постанови. Одну – про розподіл держзамовлення на конкурсній основі, а другу – про методику нарахування вартості підготовки фахівців у вузах.
“На даний момент ми підготували проекти постанови Кабміну на виконання зазначеного закону. Проекти постанови направлені на узгодження в Мінфін, Мінекономіки та інші ключові міністерства і відомства. Чекаємо відповідь міністерств і відомств”, – повідомив Микола Фоменко, директор департаменту вищої освіти міністерства освіти і науки України.
Як ділитимуть?
За словами Миколи Фоменка, якщо зазначені постанови Кабміну будуть прийняті найближчим часом, то вже в цьому році державне замовлення розподілятиметься на конкурсній основі. Швидше за все, буде створена конкурсна комісія.
“Можливо, це буде загальнодержавна комісія при Міносвіти. Можливо, – окремі комісії при різних міністерствах. Це питання якраз зараз обговорюється”, – говорить Микола Фоменко.
При оцінюванні вузів враховуватимуться такі критерії, як якість підготовки фахівців у ВНЗ, конкурс, вартість навчання, наявність ліцензії і т. д. Значення матиме і місце вузу в міністерському рейтингу, адже він враховує багато показників якості підготовки фахівців, до прикладу, кількість відмінників і стипендіатів.
У Міносвіти обіцяють зважено підійти до питання. “Розподіл буде збалансованим – як у вузах з великих освітніх центрів (Київ, Харків, Львів, Донецьк, Одеса), так і з інших регіонів. Ми розуміємо, що вартість навчання у великих обласних містах вища, ніж в інших регіонах. Це не тендер, де спрацьовує принцип “у кого дешевше, там і купуємо”, – резюмує Микола Фоменко.
Думка вузів
Сергій Квіт, президент Києво-Могилянської академії, виступає проти подібних ініціатив Міносвіти.
“Реально говорити про зміну процедури розподілу державного замовлення можна лише після того, як буде прийнятий новий закон про вищу освіту, підзаконними актами тут не обійтися”, – впевнений Квіт.
На його думку, при розподілі держзамовлення між вузами повинен враховуватися незалежний рейтинг навчального закладу.
“Потрібно враховувати результати зовнішніх рейтингів вузів. Тоді можна говорити про ринкові принципи. Якщо міністерство буде покладатися на свій власний рейтинг, то в ньому можна записати все що завгодно. Світова практика свідчить, що рейтинг вузів не може робити держустанова”, – вважає Сергій Квіт.
Довідка. На бюджетну форму навчання у 2012 році вступили 79 тис. молодших спеціалістів, 127,2 тис. бакалаврів і 74 тис. фахівців.
За даними профільного міністерства, у 2012 році держзамовлення на бакалаврів було збільшено на 21,5%. Це пов’язано передусім зі збільшенням кількості абітурієнтів.
