Як же бути простим людям, які протягом всього цього періоду продовжували жити та працювати при окупаційній владі?
Згідно із Женевською конвенцією про захист населення під час війни 1949 року, а також із додатковими протоколами, які були ратифіковані Україною, не міститься загальної заборони на продовження роботи найманими працівниками на окупованих територіях.
Якщо людина працює в окупації, але при виконанні своїх професійних обов`язків, які поклала на нього держава Україна, або при виконанні найманими працівниками своїх звичайних трудових обов`язків на підприємстві не виконує роботу, яка підпадає під кримінальне правопорушення — така робота не буде вважатися пособництвом ворогу та колабораціонізмом.
Потрібно також буде враховувати у кожному конкретному випадку чи не застосовувався вплив на людину фізичного або психологічного характеру, чи вчиняв він дії, які підпадають під Кримінальний кодекс України — це може бути передача матеріальних ресурсів ворогу, визнання окупаційної влади законною, свідома співпраця з окупантом з метою отримання керівної посади та інше.
До кожного такого випадку потрібно підходити індивідуально, але якщо буде доказано, що особа діяла під впливом психологічного чи фізичного характеру, але в результаті його дій була нанесена шкода більша, ніж відведена, і особа це усвідомлювала – ця особа буде притягнута до кримінальної відповідальності, а ці обставини будуть як пом`якшуючі. Але якщо буде доказано, що внаслідок душевного хвилювання особа не могла оцінити наслідки своїх дій, а нанесена шкода виявилась більшою, ніж відведена — відповідальність не настане.
У даний час Кабінет Міністрів пропонує легалізувати перелік діяльностей в окупації, які не будуть визнаватися колаборацією — внесено законопроект на розгляд Верховної ради «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України». Цим легалізуються деякі види діяльності на непідконтрольних територіях.
Наразі текст документу недоступний, тому дізнатися про повний перелік у даний час не є можливим, але ми розуміємо, що це буде перелік діяльностей, які не пов`язані з пособництвом ворогу.
Багато звернень до системи безоплатної правової допомоги надходять від вчителів. Вони зв`язуються з окупації із нашими юристами за допомогою Viber або Telgram. Дії вчителів, які добровільно та свідомо виявили бажання співпрацювати з окупантами за їх освітніми програмами підпадають під ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
Але знову ж таки, потрібно брати до уваги, що викладає педагог, якщо він розповідає про теорему Піфагора — це один випадок, а якщо про Малоросію та єдність народів — це зовсім інша історія.
Багато людей стикаються із проблемою працевлаштування, коли виїзджають із окупованої території через те, що вони не звільнені із попереднього місця роботи й їх не можуть взяти на нове місце.
Вже існує відпрацьована процедура – потрібно звернутися до Центру зайнятості за місцем перебування на підконтрольній території та написати заяву із формулюванням «прошу звільнити мене з попереднього місця роботи», вказавши назву підприємства, і перешкоди для нового працевлаштування відпадуть.
