У кожного з нас є речі, які ми хотіли б залишити дорогим серцю людям. І саме нотаріус надає нам таку можливість. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розповідає, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюста від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок), охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою заінтересованих осіб або з власної ініціативи вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Слід звернути увагу, що охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо її не прийнято – до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини. При цьому охорона спадкового майна може тривати після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі ч. 3 ст. 1270 ЦКУ і якщо до закінчення встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.
Заходи щодо охорони спадкового майна вживаються зазначеним нотаріусом або нотаріусом за місцезнаходженням майна, якому нотаріус, який веде спадкову справу, надіслав доручення.
Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
- визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження;
- перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкову справу не заведено, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі;
- з'ясовує, чи було вжито попередніх заходів щодо збереження спадкового майна. Якщо таких заходів було вжито, – то ким, коли і як (чи було опечатано приміщення, де зберігаються ключі від цього приміщення тощо);
- повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі;
- про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності – органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора);
- якщо є підстави вважати, що спадщину може бути визнано відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування;
- вживає заходів для залучення до участі у проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незацікавлені особи з повною цивільною дієздатністю.
Слід зазначити, що вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.
Опис спадкового майна проводиться нотаріусом за участі заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків (обов’язково), за результатами якого складається акт у трьох (і більше) примірниках, до якого включається все майно, яке є в будинку померлого з детальним описом кожної речі, її вартості і кількості.
Наприкінці акта опису спадкового майна зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.
Відповідно до Порядку, охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місце перебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями, а за наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.
При цьому за бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.
Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування, а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
Слід звернути увагу, що якщо під час опису спадкового майна виявляється речі, які у зв'язку зі зносом не мають жодної цінності, нотаріус за згодою спадкоємців або фінансового органу, якщо опис проводиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису такі речі, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.
А у разі якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту на підставі заяви заінтересованої особи укладає договір на управління спадщиною з цією особою.