Визначення потреб людини і максимальне повернення у соціум з можливістю активного життя і працевлаштування – загальна мета реформування медико-соціальної експертизи. Це системна і комплексна реформа, що передбачає зміни у медичній і соціальній сферах.
МОЗ розповідає, що 10 жовтня відбулася зустріч із представниками громадських організацій та експертного середовища, де був представлений законопроєкт, що передбачає системні зміни в медичній частині експертизи.
Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 законів та кодексів України.
Реформування експертизи – один із ключових етапів змін. Людина не повинна бігати за «підтвердженням» важкого діагнозу – критерії для направлення на експертизу мають бути чіткими й прозорими. Тому пропонується змінити навіть назву експертизи. Замість МСЕ буде новий процес – оцінювання повсякденного функціонування людини.
Паралельним є процес системних змін самого процесу медико-соціальної експертизи. Зокрема, під час розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу у кластерні й надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та покращить кадровий компонент комісій.
Особливу увагу приділено цифровізації МСЕК при проходженні експертизи. Обов'язковість використання ЕСОЗ для прийняття рішень – один із антикорупційних запобіжників. Це дасть змогу зробити процес більш прозорим і таким, що базується на вже наявних історичних медичних даних.
Загалом були запропоновані такі зміни:
- проводити експертизу у кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти і можливість проводити додаткові обстеження;
- направлення на експертизу відбуватиметься на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
- сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- при прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини враховуватимуть дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти і на дообстеження;
- буде створено окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
- пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми сплачуватимуть НСЗУ за проведення кожного оцінювання.
Зміни не стосуватимуться статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності здійснюватиметься комісіями паралельно з проведення нової експертизи), не змінюватимуть соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процес проведення медико-соціальної експертизи для дітей.
Нагадаємо, що МОЗ системно працює над усуненням поточних проблем та над удосконаленням наявного процесу і безпосередньо системними змінами, аби у 2025 році ліквідувати МСЕК у тому вигляді, як вони функціонують нині.
Упорядковано перелік документів, що подаються на МСЕК, у тому числі для військовослужбовців (прибрано довідку №5, замість неї використовується висновок ВЛК).
Торік МОЗ на виконання рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України, розпочало перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності. Під час перевірок були виявлені й порушення безпосередньої роботи МСЕК.
Спільно з правоохоронними органами опрацьовано майже 19 тисяч медико-експертних справ. Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом у ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр.
Один із важливих антикорупційних кроків – запровадження обов'язкового декларування доходів для членів МСЕК. Таким чином, НАЗК може моніторити їхні статки, виявляти невідповідності способу життя, проводити відповідні перевірки та передавати результати для подальшого розслідування.
Якщо у вас є запитання, пов'язані з проходженням МСЕК чи оскарженням прийнятих рішень, просимо звертатися на гарячу лінію МОЗ за номером 0 800 60 20 19. Якщо ж у вас вимагають хабар, – повідомте Національну поліцію.
