Україна рухається назустріч рецесії

Дана фаза економічного циклу, як правило, змінюється депресією. Рецесія - падіння ділової активності, обнулення ВВП, зростання безробіття, девальвація нацвалюти та інші "неприємності" - не може обійти Україну стороною, тому що виробничі ринки економічно тісно переплетені в глобальному масштабі, іншими словами, спрацює ефект доміно. Міжнародний валютний фонд, провідні рейтингові агентства зараз активно знижують прогнози розвитку економік світу, в тому числі й України. Особливо різкі висновки щодо нашої країни зробило Standard & Poor's. Агентство вважає, що Україна з усіх країн СНД в найбільшою мірою схильна до негативного впливу боргової кризи єврозони.
"...Прямий ризик поширення проблем єврозони на банківські системи Російської Федерації і більшості інших країн СНД оцінюється нами як помірний. Виняток становить лише Україна, банківський сектор якої найбільшою мірою схильний до впливу скорочення інвестицій з країн єврозони", - зазначають в S&P.
***МВФ в квітні 2012 року знизив прогноз зростання ВВП в Україні з 4,8% до 3%, в червні міжнародне рейтингове агентство Moody's - до 2,5-3,0%, 19 липня Світовий банк (ВБ) знизив прогноз зростання ВВП з 2,5% до 2%. Деякі експерти також прогнозують, що зростання ВВП України складе за підсумком 2012 2%. В Україні дефляція фіксується вже третій місяць поспіль - споживчі ціни невпинно падають. І потенціал такого зниження вичерпується.
І якщо раніше влада, незважаючи на різні "заморські" попередження, стверджувала, що Україна буде йти в розвитку тільки по висхідній, то тепер "з великою довірою і повагою" ставиться до економічних прогнозами міжнародних фінансових організацій. Про це написав у Facebook прем'єр-міністр Микола Азаров.
"Представники МВФ, Світового банку та інших фінансових організацій, які моніторять ситуацію в Україні, мають можливість досить точно і реалістично прораховувати прогнози розвитку економіки України. І уряд до них уважно прислухається. Іноді ці прогнози збігаються з нашими. Іноді відрізняються. Але це зовсім не означає, що вони щось роблять навмисно або з якоюсь метою", - зазначив Азаров.
Тобто, до нас не упереджено ставляться, а просто натякають на реальні наслідки поглиблення кризи в єврозоні. МВФ, наприклад, заявляє, що в разі погіршення ситуації на ринку цінних паперів і зниження темпів економічного розвитку в ЄС можливе скорочення валового внутрішнього продукту єврозони на 5% за найближчі два роки. При цьому американська економіка може скоротитися на 2%, японська - на 1%. У разі поглиблення кризи фонд прогнозує різкий стрибок доходностей держоблігацій і корпоративних бондів у всіх країнах єврозони, а також скорочення споживчого попиту на тлі ослаблення довіри. Проблеми фінансового ринку єврозони, в першу чергу, вдарять по країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Виходом з кризової ситуації МВФ називає банківський союз, бюджетну інтеграцію, поетапне скорочення бюджетних витрат, а також кредитне стимулювання.
На думку Марії Сальникової, експерта інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, "на тлі небажання ФРС США та ЄЦБ запускати третю програму кількісного пом'якшення економіки (QE3 і LTRO) світова промисловість і далі буде скорочуватися".
Експерт зазначає, що "негативна зміна темпів зростання світової промисловості, повальне зниження попиту з боку імпортерів і зростання рівня безробіття в світі можуть позначитися на економіці України. Так, погіршення становища основних торговельних партнерів-імпортерів країни позначиться зниженням замовлень експортованої продукції, що в свою чергу вплине на стан торговельного балансу України, а в подальшому може привести до помірного збільшення дефіциту платіжного балансу. Ми не вважаємо, що наслідки для України будуть критичними, однак, на стан економіки це вплине негативно. Від’ємне сальдо платіжного балансу України за підсумками першого півріччя 2012 року склало 1120 млн. доларів, а, за прогнозами, на кінець поточного року може скласти 2,1 млрд. доларів, що чинитиме помірний тиск на гривню".
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, вважає, що буде більш коректно говорити не про занурення світової економіки в рецесію, а про її перебування в стадії переходу на новий, більш високий технологічний рівень. Саме тому і складається враження, що все стоїть на місці.
"Зараз формується новий технологічний переділ ринків. Часи індустріалізації - далека історія. Промисловість змінює "сировинний" орієнтир на нові матеріали і технології. Це дуже помітно, наприклад, щодо комп'ютерної техніки, у тому числі мобільних телефонів. Розвиток цієї галузі є нічим іншим, як технологічне перекроювання ринку. Подібні зміни будуть відбуватися у багатьох промислових сферах.
Перед Україною в цій ситуації стоїть завдання зробити остаточний вибір - йти по наношляху або продовжувати рятувати від краху промисловість 50-60-х років народження. Проблема навіть не в тому, що ці заводи технологічно застаріли, а в тому, що вже є альтернатива їхній продукції, яка все більше і більше завойовує популярність на світовому ринку. Якщо Україна хоче стати розвиненою цивілізованою країною, їй потрібно брати приклад не з Росії з її газовою трубою та Китаю з його дешевою робочою силою, а, наприклад, з Польщі, Чехії, Словаччини. Потрібно радикально міняти виробництва, переорієнтуватися з металургії та хімії, які можна назвати "проросійськими", сконцентруватися на машинобудуванні, фармацевтиці, харчовій промисловості, агропромі. Тоді ніякі світові кризи нам не будуть страшні", - вважає експерт.
Але поки ми ще не зробили вибір, який варто було зробити ще років 20 тому, вітчизняна промисловість стагнує, криза в єврозоні процвітає, експорт українських товарів падає, прогнози щодо врожаю знижуються, відповідно ВВП скорочується, дефіцит бюджету зростає. Як результат - влада змушена посилити податковий тиск, згорнути "непомітно" соцзобов'язання, активізувати приватизацію залишилася у держави власності і продовжувати нарощувати запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках. А при такій картинці говорити про благополучне і сите життя "пересічних" українців не доводиться.