Вчені, які вивчають економічну складову поняття щастя, прийшли до очевидних і в той же час несподіваних висновків.
Щастя не в грошах, а в їх кількості, свідчить стара жарт. Але в ньому – велика частка істини. Принаймні в цьому після кількох десятиліть наукових досліджень твердо впевнений швейцарський економіст професор Бруно Фрай (Bruno Frey). Він підтверджує: “Ті, хто більше заробляють, більше щасливі”.
Бруно Фрей про бідняків і багатіїв
Фрей, який викладає сьогодні в Англії в Варвикському університеті, був одним з перших учених, що вирішили розглядати поняття щастя в економічному контексті. Прямий взаємозв’язок між зростанням матеріального добробуту і відчуттям щастя він виявляє і на міжнародному рівні: “Коли ми порівнюємо бідні держави з тими, де середні доходи вище, то чітко бачимо: в багатших країнах люди більш щасливі”.
Говорячи про щастя, Бруно Фрей і його колеги мають на увазі суб’єктивні відчуття, вимірювані за допомогою спеціальної методики. Наприклад, респондентам пропонують за десятибальною системою оцінити, наскільки вони задоволені власним життям. На результатах, звісно, позначаються різні фактори: і генетичні особливості конкретної людини, і стан її здоров’я, і її соціальні зв’язки – наявність друзів і сім’ї.
Якщо ж розглядати тільки вплив грошей, то з’ясовується, що він значною мірою залежить від досягнутого рівня добробуту. Так, бідняк, який зумів подвоїти свої доходи, буде почувати себе набагато щасливішими багатія, що добився точно такого ж результату, зазначає Бруно Фрей. Інакше кажучи, той, у кого вже багато грошей, від їх подальшого примноження щасливішими не стає.
Відповідно, в таких розвинених і багатих державах, як Німеччина, саме собою економічне зростання, що супроводжується певним збільшенням доходів на душу населення, вже не відіграє такої важливої ролі, як, наприклад, в країнах з ринками, що розвиваються – у Китаї, Індії або Росії. “На перший план виходять інші цілі”, – відзначає професор Герт Вагнер (Gert Wagner), член правління Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні.
Демократія і самоврядування як джерела щастя
“Низький рівень безробіття, стійкий стан державних фінансів, хороша система охорони здоров’я, а також демократія і свобода. Ось цілі, яким учасники наших опитувань надають більше значення, ніж економічному зростанню”, – пояснює німецький економіст.
Звичайно, зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) може сприяти досягненню подібних цілей, але воно не є обов’язковою передумовою для цього. “Зниження безробіття можна домогтися шляхом скорочення тривалості робочого тижня. Люди згодні менше працювати, якщо це не позначиться негативно на їх доходи. Утримати рівень доходів можна шляхом підвищення продуктивності праці, економічне зростання для цього не потрібне”, – підкреслює Герт Вагнер.
Навести порядок у державних фінансах теж можна без збільшення ВВП, стверджує вчений: “Щоб знизити рівень державної заборгованості, досить скоротити бюджетні витрати. Або підвищити податки. Принаймні на економічному зростанні світ клином не зійшовся”.
Почуття задоволеності життям в значній мірі залежить також від політичних чинників. “У демократичних суспільствах люди більш щасливі, ніж ті, що живуть в умовах авторитарних або диктаторських режимів”, – стверджує Бруно Фрей. Його дослідження показали, що найбільшу радість жителям демократичних держав приносить можливість безпосередньо впливати на прийняття політичних рішень, особливо на місцевому рівні.
Безробітний чоловік завжди нещасливий
Сьогоднішньому Європейському Союзу демократії явно не вистачає, вважає вчений і посилається на результати різних опитувань, які говорять про падаючу довіру жителів ЄС до політичних інститутів. “Євросоюзу слід було б частіше проводити референдуми з ключових питань, – вважає швейцарець Фрей, звиклий у себе на батьківщині до плебісцитарної демократії. – Тоді люди відчули б взаємозв’язок між загальноєвропейськими питаннями і тими, що їх реально хвилюють”.
Щонайменше 20 мільйонів офіційно зареєстрованих в Євросоюзі безробітних в даний момент найбільше хвилює питання, як знайти роботу. Досліджуючи різні аспекти поняття щастя, переконуєшся в тому, що безробіття є для людей абсолютно особливою драмою, вказує Бруно Фрей.
Він пояснює: зіткнувшись з чимось украй неприємним, наприклад, нещасним випадком або ударом долі, люди певний час переживають важкий період, але потім ступінь задоволеності життям зазвичай повертається на вихідний рівень. Зовсім інша справа – втрата роботи. “Опинившись безробітним, людина дійсно стає куди менш щасливою, ніж була до цього”, і ніякі грошові допомоги не в змозі вивести її з цього стану – тільки нова робота, запевняє науковець.
Правда, відзначає Бруно Фрей, чоловіки і жінки по-різному переживають втрату роботи: “Наші дослідження показують, що у чоловіків, що не знайшли роботи, почуття задоволеності життям так і залишається на низькому рівні. А от жінки легше пристосовуються до нової ситуації – вони переключаються на сім’ю, і їх настрій незабаром починає поліпшуватися”.
Андреас Беккер, Андрій Гурков