Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Європейська Бізнес Асоціація розповідає наступне.
Законопроєкт №6477 спрямований на імплементацію положень Регламенту ЄС №166/2006 про створення Європейського реєстру викидів та перенесення забруднювачів, а також Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів. Основна мета – створити передумови для запуску відкритої уніфікованої електронної системи доступу до інформації про стан довкілля.
Прийнятий за основу, 11 серпня законопроєкт №6477 був доопрацьований і затверджений у редакції до другого читання Екокомітетом Верховної Ради України. Вже цього тижня документ планується винести на голосування парламентарям.
Так, Європейська Бізнес Асоціація підтримує необхідність створення такого Реєстру і неодноразово зверталась до Екокомітету зі своїми коментарями до проєкту Закону №6477 щодо особливостей його функціонування. Зокрема, бізнес-спільнота дякує за врахування пропозиції щодо гармонізації термінів подачі звіту операторами із нормами чинного законодавства, наприклад про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів у частині подовження строку подачі звіту до 31 березня року, наступного за звітним.
Водночас, в документі все ще містяться положення, які не лише не узгоджуються з вимогами міжнародних та європейських підходів, але й можуть суттєво вплинути на інвестиційну привабливість України та її подальший економічний розвиток.
Так, мова йде про такі положення:
1) Обов’язок державних органів подавати до реєстру інформацію про пересувні джерела викидів (транспортні засоби, рух яких супроводжується викидами). Станом на сьогодні в Україні немає єдиної методики визначення викидів для транспорту. Відтак, така пропозиція є передчасною та не узгоджується з поточним порядком ведення статистичної звітності щодо викидів в Україні, а також не враховує п. 7 статті 7 Протоколу та ст. 8 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №166/2006, якими передбачається вимога щодо внесення в реєстр тільки тих даних, які фактично збираються органами державної влади та можуть бути практично внесені в Реєстр. З огляду на прагнення держави залучити бізнес до системи державного моніторингу, існують побоювання, що в результаті збір інформації про викиди пересувних джерел для реєстру може бути перекладена на плечі підприємств.
2) Запровадження попередньої оцінки якості даних, порядок надання додаткової інформації, ненадання оператором відповіді на запит в установлений строк або надання неповної відповіді як підстава для відмови у прийнятті звіту оператора та здійснення контролюючим органом позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів, що впроваджуються статтею 20 законопроєкту №6477, взагалі відсутні як у Протоколі, так і в Регламенті ЄС.
Окрім того ці положення виписані максимально загальними фразами, що може призвести до різночитань з боку контролюючих органів та представників бізнесу. Наприклад, у проєкті Закону:
- не визначено, що саме мається на увазі під додатковою інформацією та яким чином буде визначатись повнота відповіді оператора на запит уповноваженого органу, хоча чіткий перелік даних, які можна вимагати від підприємства, визначений у Протоколі та Регламенті ЄС;
- пропонований перелік підстав для здійснення позапланової перевірки може дублюватись із плановими заходами контролю, а тому має бути їх складовою;
- наявність формальної можливості відмови з боку уповноваженого органу в проведенні реєстраційної дії (інформації про викиди, поданої оператором) суперечить загальному курсу на дерегуляцію бізнесу та принципам peopleless. Зокрема, останньому кроку у цьому напрямку, пов’язаному із скасування реєстрації звіту по інвентаризації для оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин.
За даними серпневого дослідження Асоціації, в Україні наразі спостерігається найнижчий з 2013 року показник інвестиційної привабливості бізнесу. Корупція та слабка судова система, звісно після військової агресії, – основні причини такої оцінки. При цьому, 91% опитаних компаній Асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Спільне завдання держави та бізнесу – зробити все можливе, аби настрої інвесторів покращились, зокрема у частині легкості ведення бізнесу. Законопроєкт №6477, який до того ж є євроінтеграційним, має впроваджувати виключно вимоги регламенту ЄС та не містити зайві надбудови, які посилюють втручання держави у діяльність бізнесу. Ми просто не можемо собі це дозволити у воєнний час.
Ольга Бойко
Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації
Відтак, Асоціація звертається до народних депутатів з проханням доопрацювати законопроєкт №6477 та зберегти курс на євроінтеграцію, покращення бізнес-клімату та дерегуляцію на період військового стану та поствоєнної відбудови.
