Уряд України вважає надзвичайно важливим для ефективної безперебійної роботи товаровиробників та ритейлерів узгодження питання щодо термінів сплати за поставлений товар і активно працює зі сторонами над зближенням позицій. Про це повідомила за підсумками онлайн-зустрічі з асоціаціями харчової промисловості Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
«Питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує за свій рахунок іншу. Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, що мають істотну соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним вирішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків. Нещодавно ми вислухали думку ритейлерів, сьогодні почули харчовиків.
На моє доручення Мінекономіки та Мінагрополітики за участю асоціацій виробників харчової продукції і рітейлерів наразі опрацьовуються питання оптимізації строків розрахунків. Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. При цьому перелік товарів буде дещо розширено. Якщо сторони не домовляться, ми вимушені будемо задіяти інші механізми, хоча Уряд принципово проти посилення регулювання», – зазначила Юлія Свириденко.
Під час зустрічі, у якій брали участь народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, представники асоціацій Укрхарчопром, Укркондпром, Укроліяпром та інших, також порушувались питання щодо:
- забезпечення окремих галузей харчової промисловості пільговим газом;
- кредитування харчових та переробних підприємств за програмою «5-7-9»;
- безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень;
- обмеження експорту насіння соняшнику;
- отримання дозволу на транзакції за окремими видами операцій з імпорту товарів, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності тощо.
Як було зазначено під час заходу, на сьогодні газ за пільговими цінами отримують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів. Можливості розширити відповідний перелік на даний момент у країни відсутні. Як зазначила Юлія Свириденко, насамперед потрібно забезпечити пільговим газом населення. Тим не менш, враховуючи важливість стабільної роботи підприємств галузі, питання щодо можливості закупівлі додаткових обсягів газу для пільгового постачання харчовикам буде опрацьовано.
Що стосується обмежень на експорт насіння соняшнику (зокрема, шляхом утримання додаткових митних зборів, передбачених угодою про вільну торгівлю з ЄС), то, як підкреслила Юлія Свириденко, Уряд послідовно працює на підтримку експорту з високою доданою вартістю. Однак будь-які рішення мають ухвалюватися з урахуванням позицій усіх сторін. Найближчим часом буде проведена зустріч між агровиробниками, експортерами, переробниками та представниками профільних міністерств, під час якої питання буде вивчено всебічно.
Зазначимо, що з урахуванням прогнозного врожаю соняшнику та запасів на початок поточного маркетингового року, на експорт буде спрямовано 1 млн тон соняшнику, натомість на переробку – 10,7 млн тон. Це дозволить виробити 4,3 млн тонн олії, повністю забезпечити продуктом країну та сформувати обсяги експорту в межах близько 4 тонн.
Щодо дозволів на транзакції за окремими видами операцій з імпорту, то, як було зазначено під час зустрічі, чинне законодавство передбачає можливість отримання таких дозволів НБУ на підставі розпоряджень Уряду та за наявності підстав та обґрунтування.
«Уряд завжди уважно розглядає відповідні запити виробників та за можливості йде назустріч. Зокрема, під час минулого засідання Уряду було ухвалено рішення щодо транзакцій, яке дозволить нашім виробникам брати участь у виставках за кордоном. В переліку фігурують виставки харчової та аграрної галузей.
Але, акцентую, запити мають бути обгрунтованими. Заради стабільності фінансової системи під час військового стану держава не може собі дозволити значну лібералізацію в цьому питанні. Ми маємо орієнтуватись на доцільність та ефект для економіки та попереджати можливі зловживання.
Саме тому в червні Уряд на пропозицію Національного банку вилучив з переліку транзакцій з імпорту рекламну діяльність. Нацбанк зауважив, що минулого року витрати за цим напрямком склали $220 млн. США. Це значний порядок цифр, і доцільно, аби ці кошти сьогодні працювали в Україні. Окрім того, в даному випадку існує ризик виведення під приводом «маркетингових послуг» валютних коштів з України», – зазначила Юлія Свириденко.
Також Міністр економіки підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволятиме виробникам продуктів отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьовано з Міненергетики та місцевими владами, які формують відповідні списки.